За словами кулінарних фахівців, для консервації варто обирати середні за розміром, щільні огірки без порожнин усередині - саме такі плоди дають характерний хрускіт, тоді як довгі салатні сорти для заквашування майже не підходять. При цьому поширена думка, що годяться лише горбкуваті плоди з темними шипами, вже не завжди відповідає дійсності - сучасні гібриди можуть виглядати ідеально, але мати водянисту м’якоть і щільну шкірку, яка погано реагує на ферментацію, - розповідає Telegraf. 

Ключовий етап підготовки - замочування огірків у холодній воді. Цей крок допомагає плодам залишатися пружними навіть після ферментації чи заливання маринадом, тож перед квашенням фахівці радять тримати огірки в холодній воді протягом 3–4 годин. Водночас надто довге замочування може дати зворотний ефект: якщо процедура триває понад 5–6 годин, це знижує щільність шкірки огірка, і вона втрачає здатність ставати хрусткою. З цієї ж причини кулінари не радять заздалегідь зрізати кінчики плодів, адже через утворені отвори витікає сік, і структура огірка стає пухкою.  

Що стосується самого процесу квашення, для розсолу зазвичай використовують просту пропорцію: закип’ячену воду з сіллю з розрахунку близько столової ложки з гіркою на літр рідини, яку розмішують до повного розчинення кристалів. 

Дієтологи також нагадують і про користь квашених огірків: вони є джерелом молочнокислих бактерій, клітковини, вітамінів С і К, а також калію та магнію, що позитивно впливають на травлення та імунітет. Втім, через високий вміст солі фахівці радять споживати їх помірно людям із гіпертонією чи захворюваннями нирок. 

Не менш важливим є і вибір посуду для консервації - фахівці рекомендують використовувати скляні банки або емальовані каструлі, оскільки метал може вступати в реакцію з кислотою та псувати смак заготовки, а сам посуд перед використанням варто ретельно стерилізувати. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували