Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Розмір малий, а штраф великий: яку рибу і чим ловити в Україні заборонено

Відпочинок біля води влітку - улюблене дозвілля багатьох українців. Але рибалкам необхідно пам'ятати, що деякі екземпляри звичних для них судака, щуки, ляща, навіть чехоні, плітки або синця можуть обійтися в кругленьку суму.

Розмір малий, а штраф великий: яку рибу і чим ловити в Україні заборонено

Відпочинок біля води влітку - улюблене дозвілля багатьох українців. Але рибалкам необхідно пам'ятати, що деякі екземпляри звичних для них судака, щуки, ляща, навіть чехоні, плітки або синця можуть обійтися в кругленьку суму.

1 година тому Джерело:

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію прес-служби Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. 


Як ловити рибу в Україні заборонено 
Любительське рибальство на водоймах загального користування в Україні є безкоштовним та здійснюється виключно для особистих потреб - без права реалізації (продажу) виловлених водних біоресурсів. 
Водночас рибалкам необхідно пам'ятати про встановлені обмеження, щоб відпочинок не перетворився на правопорушення. Так, перелік заборонених знарядь лову, згідно з Правилами любительського рибальства, є таким: електровудка; ость; павук; раколовка; драч; ятір; волок; топтуха; вибухові та отруйні речовини; сітка. 


Що повинен мати при собі кожен рибалка 
Згідно зі встановленими правилами, кожен рибалка повинен мати при собі: 
- документи, що посвідчують особу; 
- засіб для вимірювання розміру водних біоресурсів. 
У Держрибагентстві пояснили, що це дає змогу: 
- самостійно контролювати довжину спійманої риби чи раків; 
- переконатися, що вона відповідає встановленим нормам. 


Як правильно виміряти розмір риби чи рака 
Українцям розповіли, що розміри риб (крім скатів) визначають шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) - до початку середніх променів хвостового плавника. 
Тим часом розмір раків фіксується шляхом вимірювання довжини по спині: від лінії, що поєднує середину очей - до краю середньої хвостової пластини. 


Мінімально дозволений розмір вилову риб 
У Держрибагентстві повідомили: щоб випадково не стати порушником, слід чітко знати мінімальні розміри водних біоресурсів, дозволені до вилову у внутрішніх водоймах України. Так, наприклад, найбільші мінімальні розміри встановлено для сома європейського - не менше 80 см. 
Для білого амура та товстолоба цей поріг становить: 60 см - у дніпровських водосховищах; 40 см - у решті водойм. 
Мінімально дозволений розмір для вилову щуки становить 50 см, а судака звичайного - 42 см. 
Для ляща та сазана (коропа): 35 см - у дніпровських водосховищах; 30 см - в інших водних об'єктах. 
Довжина білизни має бути не меншою за 30 см, сига - 25 см, головня та чехоні - 24 см, а синця - 22 см. 
Тим часом вилов таких видів, як лин, форель струмкова та рибець звичайний - дозволений від 20 см. 
Для плітки й тарані встановлено межу 18 см у дніпровських водосховищах. Тоді як в інших внутрішніх водоймах їхній розмір не обмежується. 
Щодо річкових раків, то мінімальний дозволений розмір становить: 11 см - у дніпровських водосховищах; 10 см - в інших водоймах. 
Для всіх інших видів риб у внутрішніх водних об'єктах мінімальні розмірні обмеження - відсутні. Винятком є лише представники іхтіофауни, занесені до Червоної книги України, вилов яких суворо заборонено незалежно від їхніх розмірів, - наголосили у Держрибагентстві. 


Що робити з рибою «непідходящого» розміру 
Рибалок в Україні закликали дотримуватися природоохоронного законодавства та рибалити відповідально. Якщо на гачок потрапила рибина, розмір якої менший за встановлену норму, її необхідно обережно зняти з гачка і одразу випустити назад у водойму: «Збережімо багатство української природи разом», - закликали українців у Держрибагентстві. 


Скільки «коштує» незаконно виловлена риба 
Варварське та хижацьке ставлення до водних біоресурсів тягнуть за собою адміністративну або навіть кримінальну відповідальність, а також відшкодування нанесених рибному господарству збитків. 
Причому такси за один екземпляр незаконно впійманої риби є значними: 
- за форель порушнику доведеться сплатити 7 225 гривень; 
- за сома - 5 117 гривень; 
- за сазана (коропа) - 3 706 гривень; 
- за товстолоба чи білого амура - по 3 638 гривень; 
- за судака - 3 587 гривень; 
- за щуку - 3 468 гривень; 
- за окуня - 3 162 гривні; 
- за ляща або білизну (жереха) - по 1 649 гривень; 
- за лина чи головня - по 1 598 гривень; 
- за синця, чехоню, карася сріблястого або рибця звичайного - по 1 581 гривні; 
- за плітку, краснопірку та плоскирку - по 1 564 гривні. 
Крім того, штраф за незаконно виловленого рака в Україні становить 3 332 гривні. 

 

0
0
0
0


Реклама
Купуємо дорого землю: паї, городи.
Телефонуйте: (096) 261 31 28
Розмір малий, а штраф великий: яку рибу і чим ловити в Україні заборонено
Відпочинок біля води влітку - улюблене дозвілля багатьох українців. Але рибалкам необхідно пам'ятати, що деякі екземпляри звичних для них судака, щуки, ляща, навіть чехоні, плітки або синця можуть обійтися в кругленьку суму.
1 година тому
Лелека щороку долав близько 13 тисяч кілометрів, аби повертатися до «коханої»
У 1993 році в хорватському селі Бродський Варош мисливець поранив білу лелеку на ім’я Малена. Куля зламала їй крило, і після цього вона вже ніколи не змогла літати. Для перелітного птаха це означало, що Малена більше не зможе вирушати на зимівлю до теплих країв.
3 години тому
Чому на волинській картоплі пропав колорадський жук
Городники завмерли перед власними грядками, не вірячи очам: жуків немає. Уперше за три десятиліття картоплю на Волині цього літа не довелося рятувати від смугастого шкідника, який донедавна був неминучим супутником кожного сезону. Науковці вже знайшли пояснення цьому феномену - але водночас застерігають не радіти завчасно.
3 години тому
Аграріям радять не відкладати закупівлю добрив
Сільськогосподарський сектор України стоїть перед низкою ризиків, які роблять своєчасне планування закупівель критично важливим. Експерти наголошують на необхідності не відкладати придбання добрив, оскільки глобальні потрясіння можуть вплинути як на їхню доступність, так і на кінцеву вартість для виробників.
3 години тому
Жоржини цвістимуть до заморозків: що для цього потрібно
Жоржини можуть цвісти від початку липня і до перших заморозків, але для цього їм потрібен правильний догляд. Кілька простих кроків допоможуть підтримати рослини у хорошому стані та стимулювати появу нових бутонів.
19 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1А
+38 (067) 65-348-06
с[email protected]
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.

Сільський Господар © 2023 - 2025
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.