Отець Богдан був першим біля витоків автокефалії на Тернопільщині і у розмові згадує, наскільки складним був цей процес, як непросто на початку 90-х років тривало становлення влади як церковної, так і державної. Цей процес і донині не завершено через виклики жорстокої війни, у час, коли Господь зміцнює нас, дає сили і глибину розуміння його любові… 

Трагічного ранку 19 листопада, околиця Тернополя здригалася від ракетних вибухів, а отець Богдан прямував до храму. Відчував, що обстріл триває в районі церкви і хвилювався, чи вцілів Божий храм. Уже на місці побачив, як по сусідству спалахнула пожежа у житловому будинку №31 на вулиці 15 Квітня, зовні непошкоджену церкву (окремі вибиті склопакети приглянув пізніше). Часу на роздуми не було – розповідає отець Богдан. – Разом із кліриками храму протоієреями Юрієм Чайкою і Василем Куцем взяли високу будівельну драбину, яку маємо на господарці і принесли під будинок, аби рятувати людей. Ми тримали драбину, яка сягає висоти третього поверху і з Божою допомогою вдалося врятувати кількох людей від пекельного вогню. Згодом перенесли драбину у двір, де також рятували мешканців. Пізніше приїхали пожежники з довшими, надійнішими драбинами-штурмівками, призначеними для оперативного підйому на висоту у критичних умовах і ця робота продовжувалася. 

Уже через кілька днів люди дізналися імена рятівників, можливо, і не всіх поіменно та щирі слова вдячності донині читаємо у соцмережах на їхню адресу. Ось лише один допис із соцмереж Інесси Висоцької: «Хочу щиро подякувати усім, хто, незважаючи на страшну небезпеку, маючи вражаючу сміливість і небайдужість, врятував моїх батьків та інших сусідів. Для нас велика удача, що хлопці були там, знайшли ті драбини, приставили до вікон, інструктували людей. Хтось драбину знайшов, хтось приніс, хтось склав, хтось кричав обливатись водою, хтось приймав їх внизу. Якби не ви усі, ми б із сестрою втратили батьків!». Окрім подяки отцям Богдану, Василю, Юрію з церкви Преображення Господнього пані Інесса висловила вдячність усім, хто рятував життя мешканцям будинку… 

Журі популярного на Тернопільщині конкурсу «Людина року», яке очолює заслужений працівник промисловості України, повний кавалер ордена «За заслуги» Олег  Караванський, уже в 25-те назвало його переможців. Серед удостоєних високого звання – клірик Тернопільської єпархії Православної церкви України, настоятель храму Преображення Господнього у Тернополі протоієрей Богдан Комарницький. Усі організаційні питання нагородження лауреатів продумані і визначені ініціатором і організатором цього проєкту, який діє з 2001 року, Олегом Івановичем і його командою. Перед врученням відзнаки про кожного з нагороджених показують невеличкий фільм. Якраз під час підготовки фільму про отця Богдана була хороша нагода спілкуватися з ним і головою журі конкурсу. До речі, днями побачить світ книга, в якій будуть розповіді про всіх лауреатів конкурсу упродовж 25 років. 

У Тернопільській єпархії ПЦУ наголошують, що вчинок отця Богдана став прикладом щирого служіння ближньому, християнської любові та громадянської відповідальності. Колектив редакції «Сільського господаря» приєднується до усіх вітань протоієрею Богдану Комарницькому з відзнакою і бажає йому довгих років служіння на благо українського народу. 

Петро ГУДИМА 

На світлинах: настоятель храму Преображення Господнього ПЦУ Богдан Комарницький. 

Світлини Ярослава СТАРЕПРАВА та з соціальних мереж
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували