Перша зелень, яку дарує природа, — черемша. Ця цибулькова рослина нагадує листям щавель, а за смаком схожа на часник. Вона багата на вітамін С, білок, мінерали та природні антибактеріальні сполуки.

За своїми фітонцидними властивостями черемша навіть перевершує часник. Вміст вітаміну С у ній у 10–15 разів вищий, ніж у лимонах і апельсинах. Вона перешкоджає накопиченню холестерину, покращує травлення, стимулює роботу серця та підтримує імунітет. Особливо корисна ранньою весною, коли організм відчуває дефіцит вітамінів.

Черемша позитивно впливає на серцево-судинну систему: сприяє очищенню крові, допомагає знизити артеріальний тиск і зменшує ризик інсульту. Салати зі свіжого листя збуджують апетит і посилюють виділення шлункового соку.

У народній медицині черемшу використовують і зовнішньо. Подрібнене листя має протизапальні властивості, настоєм промивають рани, а сік інколи застосовують при запаленнях. Водночас такі методи потребують обережності.

Натуропатка Олена Світко радить додавати черемшу не лише в салати, а й у супи, а також готувати з неї настоянки та суміші для компресів при болях у суглобах.

Для компресу подрібнену зелень розтирають, додають трохи олії, загортають у марлю і прикладають до хворого місця приблизно на півтори години щодня. Курс — до двох тижнів, протягом сезону.

Настоянку готують із листя та цибулин: сировину заливають горілкою й настоюють у теплому місці два тижні. Вживають по 15 крапель, розводячи у воді, до чотирьох разів на день.

Водночас фахівці застерігають: зловживати черемшею не варто. Від неї слід відмовитися людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразка), панкреатитом, гепатитом, холециститом та епілепсією. Також не рекомендується вживати її під час вагітності.

Якщо хочете вирощувати черемшу самостійно, навесні її можна пересадити з лісу разом із грудкою землі. Важливо забезпечити достатній полив — тоді рослина добре приживеться і збереже свої корисні властивості.

0

0

0

0

Ви вже відреагували