Відродження традицій 

Коли Зіновій Ясеник очолив заклад, перед ним стояв виклик: перетворити установу з радянським минулим на сучасний центр медичного туризму. Нині лікарня – це фінансово стабільне підприємство, де щороку оздоровлюють понад п’ять тисячі пацієнтів. 

– Зіновію Андрійовичу, ви очолюєте заклад, який останніми роками змінився до невпізнання. Що стало головним драйвером цих трансформацій?

– Моя філософія проста: медицина – це не лише про ліки, це про повагу до людини. Коли ми починали оновлення у 2021 році, я розумів, що пацієнт має почуватися гідно. Ми повністю переробили інфраструктуру: від освітлення та парковок до сучасних реабілітаційних залів. Але головний драйвер – це відповідальність. Ми відкрили два нові зали реабілітації, оснастили їх передовим обладнанням. Нині до нас їдуть не лише з усієї України, а й з-за кордону. Ми довели, що українська реабілітація може бути конкурентоспроможною. 

– Ви часто згадуєте про унікальність микулинецької води. Це данина історії чи реальний медичний інструмент? 

– Це наша природна сила. Ще за часів Богдана Хмельницького козаки приїжджали сюди гоїти рани. Микулинецька мінеральна вода – унікальна за своїм складом, вона лікує і тіло, і душу. Поєднання бальнеології, фізіотерапії та сучасних методів кінезотерапії дає результат, який дивує навіть скептиків. Коли людина після важкої травми чи операції через кілька тижнів виходить від нас на власних ногах – це і є справжня перевірка нашої роботи. 

– Як формуєте команду? Адже обладнання – це лише метал, якщо немає професійних рук. 

– Моя команда – це люди, яким я довіряю як самому собі. Від фізичного терапевта до кухаря – кожен розуміє свою місію. У нас немає «маленьких» ролей. Якщо пацієнту смачно, якщо навколо нього чистота і турбота, його одужання прискорюється. Я завжди кажу колегам: якщо хочете, щоб вас почули – навчіться спочатку слухати пацієнта. Це і є сучасна медицина – поєднання технологій та людяності. 

Фронт милосердя 

З початком повномасштабного вторгнення окупанта лікарня стала справжнім волонтерським штабом. Сума допомоги Збройним силам України вражає – понад 19 мільйонів гривень. Це не просто цифра, це врятовані життя на передовій. 

– Як вам вдається масштабувати волонтерство такого рівня? 

– Знаєте, підтримка ЗСУ – це не благодійна акція, це наш обов’язок. Ми не можемо просто стояти осторонь. Ці кошти – результат консолідованої праці всього колективу. Ми системно передаємо те, що реально потрібно на «нулі»: дрони, тепловізори, антидронові рушниці, радіостанції Motorola, генератори, РЕБ-пристрої. Нещодавно передали комплекси купольного захисту та автонавантажувачі. Кожен апарат РЕБ або квадрокоптер – це збережене життя нашого захисника, який завтра повернеться додому. 

– Ви маєте численні нагороди від військових: від медалі Міністерства оборони до унікальної відзнаки Bitcoin від 3-ї окремої штурмової бригади. Яка з них для Вас є найзначущіша? 

– Кожна нагорода – це велика честь, але вони належать не мені особисто, а всій лікарні. Почесна відзнака «Едельвейс», грамоти від Олександра Сирського, нагорода від 3-ї ОШБр – це свідчення того, що ми все робимо правильно. Коли військові кажуть, що наша підтримка допомогла їм виконати бойове завдання і вижити – це вище за будь-які державні звання. Хоча звання «Заслужений лікар України» для мене – це насамперед планка якості, яку я не маю права опускати. 

– Нині реабілітація військових стала пріоритетом. З якими викликами Ви стикаєтеся під час роботі з тими, хто пройшов пекло війни? 

– Військові – це особлива категорія пацієнтів. Їм потрібна не лише фізична допомога, а й глибоке психологічне відновлення. Ми плануємо розширювати цей напрям, впроваджувати ще більше програм психологічної підтримки. У нас вони відновлюються серед природи, в тиші, отримуючи комплексне лікування. Вони кажуть, що сама атмосфера лікарні лікує. Наша місія – не просто зняти біль, а допомогти їм знову знайти сенс, відчути внутрішню рівновагу та бажання жити далі. 

– Яким бачите майбутнє Микулинецької лікарні через 5–10 років? 

– Ми постійно вчимося, впроваджуємо інновації. І є практично єдиним закладом в Україні, де поєднують доказові методи реабілітації з природними ресурсами для комплексного відновлення здоров’я.  Але головне – я хочу, щоб наш заклад залишався місцем довіри. Світ змінюється, медицина стає цифровою, але серце лікаря та його емпатія залишаються незамінними. Ми продовжуватимемо розвиватися, купувати нове обладнання і, звісно, підтримувати нашу армію до  перемоги. 

– Що б Ви побажали співвітчизникам, пацієнтам? 

– Підтримка ЗСУ – нині найважливіша. Ми розуміємо, що наш фронт – це лікування і відновлення. Але також усвідомлюємо, що без роботи наших захисників не було б можливості працювати ні нам, ні будь-якому медичному закладу. Тому ми допомагали і допомагатимемо ЗСУ стільки, скільки матимемо можливостей. А нашим захисникам я хочу сказати: ми чекаємо на вас, ми готові зробити все можливе і неможливе для вашого відновлення, наші контакти: (096) 220-67-21, (03551) 5-14-59.  Ви тримаєте небо над нами, а ми триматимемо ваше здоров’я. 

Лариса РОМАНІВ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували