Цифра ця неостаточна. Минулого четверга, коли ми дорогою в поле спілкувалися з Петром Васильовичем, а до завершення збирання залишалося 20 гектарів зі 180-гектарної бурякової площі, він обережно прогнозував, що в господарстві очікують показник середньої врожайності на рівні 770 центнерів із гектара. Вочевидь, зібрали чи не найкращий врожай цукрових буряків останніми 5–7 роками. 

– Це вибаглива культура, – каже керівник «Мшанецького». – Технологія вирощування цукрових буряків передбачає комплекс робіт, який не можна спрощувати. Все це разом і сприятливі для цієї культури погодні умови, дало нам змогу отримати напрочуд гарну цукристість – 18,5 відсотка. Сіємо традиційні гібриди, щороку випробовуючи нові. Порівняно з минулими роками корені не були вражені хворобами, зокрема, церкоспорозом, який негативно впливає на цукристість. Цього року буряки зберегли листову верхівку». 

За словами Петра Васильовича, у період, коли інтенсивно розвиваються хвороби буряків, доводиться додатково впроваджувати агротехнічні заходи, аби вберегти листову верхівку, продовжити вегетацію рослин. Цьогоріч, у визначені строки у господарстві здійснили триразовий обробіток посівів відповідними препаратами, а тому повністю зберегли листя коренів. Отож упродовж усього вегетаційного періоду рослин тривало накопичення цукристості. 

Через те, що донедавна дощило, у «Мшанецькому» не поспішали завершувати копання цукристих. Якщо норма використання дизельного пального на гектар викопаних коренів становить 45–50 літрів, то при такому вологому ґрунті доведеться витрачати у півтора раза більше пального. Тому очікували до кінця тижня, коли встановилася сприятлива погода.  

Бурякозбиральний комбайн орендують на період збирання, тобто на 12–14 днів. Згідно з укладеним договором з компанією «Радехів-цукор», заводи-переробники за графіком забирають буряки з поля. У господарстві отримують цукор як товарну продукцію вирощених солодких коренів.  

Петро Іліщук пояснив, що вирощування цукрових буряків – це не тільки комерційна доцільність, а й традиційність і виробнича необхідність. Адже цукор входить до складу розрахунків із пайовиками, з 80 відсотками яких у господарстві вже розрахувалися за орендовані земельні ділянки. Нікого не кваплять, люди за бажанням отримують гроші або продукцію. Між керівництвом агропідприємства і пайовиками – партнерські стосунки. 

Добрі результати бурякових жнив забезпечили працівники «Мшанецького» – агроном Василь Костецький, механізатори Іван Глинський, Олександр Лагойда та Ігор Стецюра. 

– У нашій державі аграрна галузь нині займає провідне місце в економіці, – каже керівник господарства Петро Іліщук. – Українці – народ працьовитий і все те, чого найкращого було в сільському господарстві європейських країн, чого досягла світова наука і практика, за невеликий проміжок часу запровадили в себе у виробництво. Маючи родючі чорноземи, сучасні технології, ми створили конкуренцію на світовому ринку стосовно сільгосппродукції. Постає питання: як буде далі? Виробляти можемо, та чи зможемо реалізовувати продукцію за прийнятними цінами? Віримо, що наші аграрії займатимуть достойне місце серед партнерів, оскільки  продаж продукції за демпінговими цінами може призвести до зупинки економічного розвитку. 

Петро ГУДИМА 

На світлині – директор ПрАТ «Мшанецьке» Петро Іліщук  на полі, де у кагатах зберігається 2,5 тисячі тонн цукрових буряків. 

Світлина Ярослава СТАРЕПРАВА 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували