Правила розумного життя за Бертраном Расселом 

1. Уникай догматизму. 
Неможливо мати безоглядну впевненість завжди й у всьому. Зрілість розуму проявляється в готовності жити з невизначеністю. 

2. Прагни пізнання, а не самоствердження. 
Істина часто суперечить нашим уявленням про світ. Хто дорожить нею, той не боїться переосмислення. 

3. Приймай сумнів як форму поваги до складності. 
Сумнів не руйнує мислення - він очищує його від ілюзій. 

4. Факт залишається фактом, навіть якщо його всі ігнорують. 
Визнання або невизнання істини не робить її чимось іншим. Істина не потребує загального схвалення. 

5. Не зводь повагу до авторитету в абсолют. 
Найбільше зло робилося під покровом впевнених голосів. Перевіряй усе - навіть те, що здається незаперечним. 

6. Не виправдовуй зло добрими намірами. 
Ідеї, які потребують насильства для свого втілення, знищують цінність, заради якої були створені. 

7. Терпимість - це не слабкість, а етична вимога розуму. 
Свобода думки починається з визнання права іншого мислити інакше. 

8. Вистояти наодинці - іноді єдиний шлях зберегти чесність. 
Натовп не ставить складних запитань і не дає відповідей. З цього істина не народжується, її треба шукати і доводити власноруч. 

9. Не прикрашай реальність, аби почуватися краще. 
Правда не завжди приємна, але брехня завжди небезпечна. 

10. Інтелект - інструмент не виправдання, а пошуку. 
Хто використовує розум, щоб уникати відповідальності, перетворює його на знаряддя самообману. 

11. Знання не гарантує мудрості. 
Мудрість - це вміння не лише бачити, а й розуміти, що бачиш. 

12. Не шукай сенсу - твори його. 
Світ байдужий до запитань, але ти можеш зробити відповідь осмисленою власними діями. 

13. Не носи ненависті - вона пожирає власного носія. 
Розум, спотворений ненавистю, втрачає ясність і людяність. 

14. Поводься так, ніби від тебе залежить не менше, ніж майбутнє людства. 
Бо, можливо, так воно і є. Історія формується з рішень, які здаються дрібницями. 

15. Щастя не в ілюзії, а в сміливості бачити світ без прикрас. 
Реальність з усією її недосконалістю - єдине середовище, де можна бути по-справжньому живим. 

16. Істина не завжди буде зустрінута з вдячністю. 
Але її цінність - не в реакції інших, а в твоїй здатності не зрадити її. 

17. Помилка - не загроза, а можливість. 
Страх помилитися небезпечніший за саму помилку, бо паралізує розум. 

18. Слухай опонента з повагою - можливо, саме він допоможе тобі побачити глибше. 
Твоя правота не гарантована лише тому, що вона твоя. 

19. Мисли самостійно - це твій моральний обов’язок. 
Без самостійного мислення немає гідності. Відмова думати - це форма зради. 

20. Вір не в силу влади, а в силу ідеї. 
Влада минає, істина лишається. Саме вона змінює світ - не наказами, а переконанням. 

Взято з соціальних мереж 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували