Сучасне слово «паразит» (тобто нахлібник) походить якраз від найменування професії - за часів Стародавньої Греції «парасит» перекладалося як «співтрапезник». Головним завданням «парасита» була розвага господарів приємною застільною бесідою на різноманітні теми. За чаркою вина він міг як філософствувати про сенс життя, так і розповідати анекдоти, притчі та кумедні плітки з життя городян. За це йому виявляли всіляку повагу, а ще «парасита» годували від пуза. 

Що краще у людини був підвішений язик, то частіше її запрошували розділити трапезу. І, до речі, в «парасити» міг потрапити навіть раб, якщо вмів бути душею компанії. Між іншим, легендарний Езоп починав свою кар'єру байкаря саме як «парасит»: багаті греки обожнювали кликати в гості кульгавого і потворного невільника з гострим язиком. 

Стародавні римляни перейняли естафету в греків, але від римського «парасита» вже не вимагали всіляких філософських дурниць: він мав розважати господарів лестощами і дотепами. Тоді-то назва професії і стала загальною, набувши сучасного звучання і значення. А давньоримські драматурги почали активно вводити у свої комедії персонажів-паразитів, висміюючи їхні головні риси - настирливість, підлабузництво, жадібність, прагнення пригоститися чужим коштом, бажання увійти в милість пана ціною яких завгодно послуг. 

Вважається, що «парасити» - пращури середньовічних блазнів: вони так само перебували при багатих панах, розважаючи їх і гостей своїми кумедними витівками.  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували