Всю ніч не давали миші спати, літали, як скажені. Ади, Гані забагла в хаті покласти натіжну стелю. Добра штука – білити не треба, але як залазі туда миші, то так, як би в бубен били, коли до шлюбу йдут, якби в футбол грали. Не миші, а коні. В хаті задуха, вікно втворити не мож, бо пси гавкают, як скажені, а коти збилисі з графіку і вавкают навіть у вересни. 

В четвертій годині ранку миші сі змучили, пси захрипли і заткалисі, лиш зачєв провалюватисі в сон, як тут збудилисі когути і зачинают піяти, і то влаштували змаганні, хто голосніше. А тут вже треба вставати до худоби. Ходиш пів днє, як зомбі, спати хочеш, лиш в обід лєжиш здрімнути, і тут на тебе кідаютсі мухі, кусают, як пси, накриваюсі з головов, впрів. Розкривсі, мухи і то такі наглючі залазят в ніс, а вілітают з вуха, ади атракціон собі влаштували. 

Війшов надвір, сів у холодку, думаю: зʼїм грушку. Лиш роздзявивсі вкусити – надлетіла оса і перша вкусила, але за верхну губу. Губа на очех  зачєла рости, і віросла аж до чола, очи заступила. Поки я махав в істериці руками, це видко не сподобалосі бджолам, то їдна вкусила в нижну губу, друга в праве вухо, а трета – в тотой непристойний палец.

 
Забіг я до хати, замкнув двері, Гані як вздріла мене, то зумліла, глипнув я в дзеркало і сам чуть не зумлів. Верхна губа під лівим оком, носа не видко, одна губа, нижня губа, як шуфляда в креденци, і то вісунута. Одно вухо нормальне, а друге, як супутникова антена. Уявіт собі чебурашку з їдним вухом. А палец, той шо я за допомогою його кумови передаю свої думки, так сі збільшив, шо мож дітий пуджіти. Це ше лиш обід, а до вечора в селі треба дожити, може і корова паров раз на голову стати, можут поля троїти, може пес вкусити, мож напитисі, мож піти на цвинтарь косити і там і лишитисі. 

Головне докігти до вечора. А там вже прохолода, потім миши зачинают грати в футбол на стели, Гані хропіти, пси гавкати, зачинаю дурне думати, рахувати мерців з нашої вулиці, шоби заснути, і тут знов когути піют, піют, піют... Хто ше хочете в село, приїзжєйте, ми якрас барабулі зачинаїм копати...

 
ВУЙКО МІСЬ 

(Роман Дронюк, м. Івано-Франківськ) 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували