Така динаміка, за даними Agravery.com, стала найбільшою за останнє десятиліття, свідчачи про глибокі структурні зміни в аграрному ландшафті країни.  

За даними відкритих реєстрів, найбільше нових ФОПів з’явилося у сферах вирощування овочів, ягід, зернових культур, а також у виробництві меду, молочної продукції та локальній переробці.  

Експерти пов’язують цей сплеск із кількома ключовими чинниками: релокацією бізнесу з постраждалих регіонів, активізацією державних грантів і програм підтримки, зростанням попиту на локальні продукти в умовах обмеженої імпортної логістики, а також переходом частини великих агрокомпаній на модель дроблення бізнесу через податкові ризики.  

Найбільше нових агро-ФОПів зареєстровано у центральних та західних областях — зокрема у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській та Черкаській. У цих регіонах темп зростання перевищив 60%, що свідчить про активну адаптацію місцевих громад до нових економічних умов.  

Водночас податкові зміни, запроваджені у 2025 році, зокрема скасування пільг з єдиного соціального внеску та введення обов’язкового військового збору, створили додаткове навантаження на малих підприємців. Це змушує багатьох агро-ФОПів переглядати фінансові моделі, шукати нові формати кооперації та оптимізації витрат.  

Нагадаємо, аналітики прогнозують, що до кінця року кількість аграрних ФОПів може перевищити 100 тисяч, що стане історичним максимумом. Така тенденція свідчить не лише про адаптивність українського малого бізнесу, а й про необхідність гнучкої державної політики, яка враховуватиме нову реальність аграрного підприємництва. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували