Кадрові виклики і методи їх вирішення 

Руслан Максимів каже, що війна суттєво змінила повсякденне життя громади, особливо відчутно це у комунальній сфері. «Нам бракує робочих рук. Елементарно, навіть із вивезення твердих побутових відходів ми увесь час шукаємо людей на роботу. Громада не стоїть на місці, потрібно постійно проводити роботи для створення комфортних умов для людей, а виконувати їх нікому», – пояснює він. Ця проблема зачіпає навіть такі важливі сфери як медицина. Наприклад, під час ремонтних робіт у терапевтичному відділенні міської лікарні також виникла гостра потреба у робочій силі, хоча врешті-решт вдалося знайти підрядну організацію. 

Війна не оминула й освітню сферу. Значна кількість дітей разом із матерями виїхали за кордон. «Нещодавно ми проводили аудит по одній із шкіл, до нас приїжджали представники Департаменту якості освіти, то вони повідомили, що на Тернопільщині виїхали 11,5 тисяч дітей», – констатує очільник громади. Це змушує оптимізовувати шкільні навчальні заклади. Під час останнього засідання сесії міської ради було ухвалено рішення закрити дві початкові школи у селах Годів і Гарбузів, де навчалися лише дві та чотири дитини відповідно. Також було знижено ступінь школи у селі Велика Плавуча, де було лише шість учнів. 

«Тепер стоїть питання за транспортом, адже тих дітей потрібно завозити в школи. На початку року ми виділили півтора мільйона гривень, ще два надала Тернопільська військова адміністрація, і згідно із державною програмою отримаємо шкільний транспорт», – зазначає Руслан Максимів. Зборівська громада має розгалужену мережу – 52 населені пункти, більшість із яких невеликі, і у кожному по кілька дітей. На сьогодні громада вже має сім шкільних автобусів. Однак тут виникла нова проблема: «Бракує водіїв. Шукаємо чоловіків пенсійного віку». Це ще раз підкреслює загальнонаціональну проблему дефіциту кадрів у період війни. 

Співпраця з бізнесом і розвиток соціальної сфери 

Зборівська громада – приклад плідної співпраці з бізнесом. «Усіляко залучаємо до наших ініціатив, соціальних проєктів підприємців. У нас є багато зборівʼян, які мають бізнес за межами Зборова – у Києві, Львові тощо. Налагоджуємо з ними співпрацю, аби вони платили податки у наш бюджет, тоді звітуємо, показуємо, як ми використовуємо ці кошти, виконуючи десь і їхні умови. Вони бачать позитивні зміни, і їх це тішить», – ділиться Руслан Максимів. Результати вражають: у 2023 році 23 підприємці перереєструвалися з інших населених пунктів до Зборова. 

Яскравим прикладом такої співпраці є відремонтовані дві дороги, одна з яких веде до школи у селі Ярчівці, – це стало можливим завдяки податкам від підприємця Василя Гамрача. Першим таким інвестором, що задав темп, став Андрій Задворняк, який разом із партнерами веде бізнес у Києві. Він перереєструвався у Зборові та пропонує різні цікаві проєкти. Завдяки його ініціативі у громаді почав активно розвиватися спорт. Тепер молодь активно займається волейболом (координатори Петро та Василь Ткачуки) і футболом (Ігор Козовик). «Наші діти вирушили у Болгарію на турнір із футболу. Із сорока команд посіли десяте місце. Наше маленьке містечко дедалі більше і більше на слуху, адже його прославляють наші маленькі спортсмени», – з гордістю зазначає Руслан Максимів. 

Допомога надходить і від зборівʼян, які мешкають по всьому світу. Кожен намагається допомогти, чим може. Особливо виділяється Наталія Олійник (Яріц), яка вже багато років живе у Німеччині. «Останнього разу вона з однодумцями привезла у нашу лікарню 3D-томограф зубів, який вартує від трьох мільйонів і далі», – розповідає пан Максимів. Це є свідченням потужної мережі підтримки та патріотизму земляків. 

Значні зусилля Зборів вкладає у соціальну сферу. Нещодавно громада виграла проєкт «Косаноне», фінансований японським фондом через банк реконструкції та розвитку, отримавши 140 тисяч доларів. «За ці кошти ми зробили у Зборові центр надання соціальних послуг, де обслуговують дітей, які мають проблеми зі здоров’ям», – пояснює Руслан Максимів. Діти відвідують його після уроків, а на час канікул – перебувають там увесь день. «Це великий плюс, адже батьки мають змогу знайти роботу, зайнятися своїми справами чи бодай просто відпочити. Іноземні благодійники, зокрема, й наша Наталія Олійник, дуже нам допомагають у цій сфері, купують необхідні ігри, інвентар для цього закладу тощо», – додає він. 

Міжнародна співпраця та енергетична незалежність 

Зборівська громада активно розвиває міжнародні звʼязки, підписуючи меморандуми про співпрацю з містами-побратимами. Серед них – Терноград у Польщі, Берклі у Норвегії та нещодавно Велка-Бистржице у Чехії. «Ця співпраця дає дуже хороший результат», – підкреслює Руслан Максимів. Він згадує, як Польща активно допомагала на початку повномасштабної війни, надаючи продукти харчування, засоби гігієни та іншу волонтерську допомогу. 

У Норвегії мешкає ще один земляк-зборівʼянин, який має впливових друзів, які активно допомагають Україні. «Минулоріч вони пригнали сотню автомобілів для ЗСУ, цьогоріч – уже більш як сто. Вони привозять різноманітну благодійну допомогу і в лікарні», – зазначає очільник громади. Нині домовляються про пізнавальну поїздку до Норвегії для аграріїв громади, аби вони могли перейняти досвід і впроваджувати нові технології на місцях. 

У громаді активно розвиваються й альтернативні джерела енергії. Вже встановлено шість вітряків: чотири у Зборові та два у селі Оліїв. «Як з’ясувалося, у нас на території громади хороша «роза вітрів», тому місцевий бізнес впроваджує і технології зеленої енергетики. А ми зі свого боку тільки заохочуємо такі ініціативи», – наголошує Руслан Максимів. 

Фінансова дисципліна та молодіжні ініціативи  

Зборівська громада зробила великий крок до наповнення місцевого бюджету, «вивівши землю з тіні». «Минулими роками ми виставили на аукціони чимало земельних ділянок, що значно наповнило бюджет. Ті ж самі польові дороги  дають додаткових 650 тисяч гривень. А за ті землі, що ми узаконили, надходить більш як 10 мільйонів гривень на рік», – розкриває деталі Руслан Максимів… 

До речі, торкнувшись теми коштів, ми не могли оминути скандальної  ситуації, що трапилася зі секретарем міської ради. Кілька військових оприлюднили на загал інформацію про те, що цей чоловік вимагав у них повернути назад певну суму грошей, яку виділяли на лікування та  реабілітацію. За справу взялася поліція. Водночас депутати Зборівської громади  під час засідання сесії проголосували за звільнення цієї особи. «Зборівська міська рада не має жодного стосунку до цих виплат, оскільки йдеться про допомогу, що надходила через обласний бюджет. Нехай усі деталі з’ясовують правоохоронці. Прикро, що у такий складний час дехто «дозволяє» собі такі неприпустиму речі», – наголосив голова.  

Зборівщина відома своєю активною та ініціативною молоддю. Однією з перших у країні тут запрацювала молодіжна рада в межах проєкту «Добре». «Тоді очолила нашу молодіжну раду Леся Голояд, вона активно розвивала цей напрям. Після цього її взяли помічницею народного депутата, і вона очолила молодіжні ради в Україні. Нині Леся працює радницею голови Тернопільської ОВА у тому ж напрямі», – розповідає пан Максимів. Учасники молодіжної ради вигравали гранти на культурні заходи, зокрема, 10 тисяч доларів за програмою «Добре», на які купили компʼютерну техніку та дрон для зйомок. «Саме вони почали рекламувати громаду, робити різні відеозйомки», – підкреслює Руслан Максимів.  
У громаді також працюють два фахівці з написання грантів, що, на думку Руслана Максиміва, є абсолютно правильним підходом. «Завдяки їхній допомозі ми вже виграли чимало цікавих грантів», – підтверджує він. 

Наостанок, Зборів планує збудувати басейн. «Це стане хорошим місцем відпочинку та впровадження соціальних ініціатив. До прикладу, там можуть займатися фізичною реабілітацією військові, які перебувають на лікуванні в лікарні, туди ходитимуть вихованці нашого центру надання соціальних послуг, можна буде запровадити уроки плавання у школі», – ділиться планами Руслан Максимів.  

Зборівська громада демонструє приклад стійкості, інновацій та ефективного використання наявних ресурсів навіть у найскладніші часи. Їхній досвід є цінним для інших громад, які прагнуть розвитку та покращення життя своїх жителів. 

Зоряна ДЕРКАЧ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували