Нині батькову справу продовжує його син – скромний, врівноважений і дбайливий хлібороб Микола Долотко. Як сам він пригадує, на землі працював із дитинства. Батька у 1989 році направили на посаду голови колгоспу у Зозулинці, там малий Микола зростав, ходив до школи і допомагав матері по господарству. Згодом отримав три  освіти: агронома, юриста та економіста, працював у системі державної служби, а чотири роки тому повернувся у господарство, очолюване батьком.  

Як нині господарюється? Складнощі, звичайно є, дається взнаки війна, непроста економічна ситуація, ще й погода «підкидає» сюрпризи. Засіяли поля, дякувати Богу, своєчасно, хоча погодні умови були проблематичними. Дощі, вітри, приморозки негативно вплинули на сходи культур. Нещодавно град пошкодив посіви кукурудзи на 42-гектарній площі, 108 гектарів сої, ділянки, де вирощують зернові та олійні культури на насіння.  
До речі, насінництво – особлива галузь роботи у господарстві. Тривалий час «Золота нива» співпрацює із Всеукраїнським науковим інститутом селекції, першою приватною установою в нашій державі, діяльність якої спрямована на створення та широкомасштабне впровадження нових сортів і гібридів сільгоспкультур, передусім таких як кукурудзи, цукрових буряків, ріпаку, пшениці, ячменю. 

Як зазначив керівник господарства Микола Долотко, щоби вирощувати на демоділянках соняшник чи ріпак на насіння, довкола цих площ повинна бути просторова ізоляція, наприклад, до ділянки ріпаку – 1,5 кілометра, до посівів кукурудзи – 300 метрів. Словом, довкола насіннєвих ділянок має бути карантинна зона, дотримання всіх необхідних вимог перевіряє комісія інституту і лише під час їх виконання насіння сертифікують. 

Щодо буденних клопотів, їх нині додають погодні умови. Якщо озимина, зокрема пшениця, перезимувала добре, перебуває у задовільному стані, днями провели останнє, третє обприскування засобами захисту від шкідників, то про інші культури цього не скажеш. Приморозки наприкінці травня зашкодили ріпаку, рослини почали цвісти, а бджоли на них не летять. Проблема в тім, що гібрид ріпаку не самозапилюється, потрібна «допомога» бджоли. Тим більше, через похолодання  росте нерівномірно, ще такого у господарстві не пам’ятають, аби ріпак цвів півтори  місяці. Одні стручки вже набирають масу, а нижні пагони цвітуть. Як жнивувати на такому полі, як зібрати врожай, відповіді на це поки що немає. 

У «Золотій ниві» ретельно дотримуються сівозміни. Цей рік додає проблем аграріям. Одні кажуть, що дощів забагато, а пан Микола має іншу думку щодо цього. Його заступник, головний агроном  Володимир Конет упродовж року веде щоденник погоди. За його підрахунками, з 1 січня по 18 травня на землях Буряківки зафіксовано 104 мм опадів. Це – мізерна кількість. Зазвичай тут у такий період випадає від 600 до 800 мм дощів. Ще й тепла немає. Все це сприяє поширенню грибкових хвороб, молі, а від аграріїв вимагає використання потужніших і, звісно, дорожчих засобів захисту рослин. 

Однак попри всі виробничі проблеми і воєнні виклики, Микола Долотко сумлінно продовжує батькову справу. Він не забуває про людей, насамперед пайовиків, земельні ділянки яких обробляє господарство. Договори з ними укладають на семирічний термін. Батько, Микола Михайлович, любив землю, роботу на ній, дбав про односельців. Так, як це робив він, каже Микола Долотко, підприємство кожного року видає на пай по 2 мішки цукру, причому вже у лютому поточного року пайовики отримали по мішку цукру, другий мішок їм буде видано восени, після збирання цукрових буряків. На Великдень – крупи, олію, до Дня Конституції – рис, горох, іншу продукцію. Напередодні жнив, перед днем посвяти поля, також намагаємося допомогти краянам.  

– Ці традиції, започатковані батьком, продовжую, тому що обіцяв йому так робити, – зазначає наш співрозмовник. 

До нього звертаються мешканці села за допомогою, і він ніколи нікому не відмовляє. А ще господарство надає кошти і продукцію волонтерам для ЗСУ, фінансово допомагає геріатричному центру у Товстому, місцевій лікарні, госпіталю у Заліщиках. До послуг односельців млин, магазин, де можна придбати продукти, зокрема, м’ясо напередодні свят за доступними цінами. Дбає Микола Миколайович зі своєю командою і про сільські святині – духовний храм, місцеві пам’ятники, сприяє наведенню порядку на кладовищі. 

У повсякденній роботі важливо відчувати підтримку і професійність працівників господарства. У колективі «Золотої ниви» вдячності за сумлінну працю заслуговують передусім головний агроном Володимир Конет, завідувач цеху механізації Микола Кучерка, завідувач складу і токового господарства Микола Бойчук, механізатори, комбайнери Андрій Жовтюк і Михайло Швед, водій, оператор навантажувача Василь Дмитрик. 

Аби заробити у людей шану і повагу, мало просто працювати на землі і ділитися тим, що на ній вродить. Необхідна постійна турбота про своє село, щоби кожен  мешканець був упевнений: якщо у житті щось трапиться, завжди є до кого звернутися за підтримкою чи допомогою. І так насправді є, бо турбота про господарку і людей – «золоте» правило невтомного керівника «Золотої ниви».  

Петро ГУДИМА 

На світлинах: директор ПАП «Золота нива» Микола Долотко; церква Перенесення мощей Святого Миколая УГКЦ. У 2023 році світлої пам’яті Микола Михайлович Долотко надав благодійну допомогу на виготовлення зручних лавок із м’якими сидіннями та оплатив встановлення сходів на другий ярус храму; символічна могила борцям за волю України. 

Світлини Василя БАЛЮХА 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували