Гусениці гронової листовійки пошкоджують суцвіття, зелені та достиглі ягоди, які можуть засохнути та осипатися або, навпаки, загнивати, стаючи джерелом розвитку гнилей (здебільшого сірої) та численних бактерій. Втрати врожаю можуть сягати 25–30%.  Під час організації заходів захисту від гронової листовійки слід враховувати, що найшкідливішими є гусениці першого покоління.  

Виноградний листковий кліщ (Calepitrimerus vitis) дуже дрібний, практично непомітний. В Україні цей  шкідник зустрічається повсюдно, де розвинене виноградарство. Найбільшої шкоди завдає те, що, зимуючи в бруньках, він їх пошкоджує. У результаті з них формується слабкий, деформований пагін. Часто нежиттєздатний. У процесі міграції кліщі направляються до нижніх частин пагонів і листя, яке тільки-но розпустилося. Живе внизу листка, але характерною ознакою його наявності є побуріння листка вздовж центральної жилки. Грона на уражених кущах утворюються в меншій кількості. Вони дрібні, незабаром висихають і опадають.  

Зменшити ймовірність зараження можна за допомогою заходів профілактики, таких як обрізання старих і хворих гілок, прибирання опалого листя та бур’янів, перекопування ґрунту у винограднику навесні і восени та вирощування стійких сортів винограду. У разі, коли кліщ вже активно розвивається та ознаки ураження відзначені повсюдно, можуть допомогти препарати, що містять сірку, а також спеціалізовані акарициди або інсектоакарициди відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.  

Останнім часом знову набуває поширення філоксера виноградна (Viteus vitifolii Fitck.), пошкодження листкового апарату якою спостерігають не лише на американських, але і на європейських сортах винограду. Філоксер – найнебезпечніший шкідник винограду, по суті виноградна попелиця. Переноситься з посадковим матеріалом. Природним шляхом поширюється  за допомогою вітру на відстань до 15 км. або з поливною водою. Впродовж життя комахи кілька разів змінюють зовнішній вигляд і переселяються з підземної на надземну частину куща. Залежно від способу життя і шкодочинності філоксера має дві форми: кореневу і листкову. Загибель рослин викликає коренева форма – через інфікування проколів на коренях рослини гинуть. Наносячи уколи в тканини коріння, філоксера виділяє слину, ферменти якої викликають вади розвитку тканин коренів, деформацію їх у місці уколу.  Треба памʼятати, що сама філоксера не є єдиною причиною відмирання коренів і загибелі кущів: у ці тріщини проникають гнильні бактерії, сапрофітні гриби, які і грають вирішальну роль у гнитті та подальшому відмиранні коренів. Ефективним  методом боротьби є вирощування стійких до філоксери європейських сортів винограду та ретельний огляд саджанців перед купівлею. Заходи боротьби ще такі: дезінфекція саджанців перед садінням в розчині інсектицидів, обрізання поверхневих коренів, вибір стійких підщеп, глибоке садіння виноградних саджанців. Листову форму шкідника знищують 4–5-кратними обприскуваннями інсектицидами.  

Цикади – поширені в Україні повсюдно.  Переносять небезпечні вірусні та мікоплазмові хвороби. На листі спочатку утворюються жовті плями, листя деформується, кучерявиться, відстає в рості, засихає з країв і опадає. Якщо підійти до куща, заселеного цикадками та потрясти лози – комахи вилітають або вистрибують роєм. Для боротьби з цикадкою слід застосовувати обприскування виноградників інсектицидами.  

Фахівці нагадують, що при застосуванні хімічних і біологічних засобів захисту рослин  потрібно суворо дотримуватися правил техніки безпеки під час роботи з пестицидами. Обов’язково використовуйте засоби індивідуального захисту. 

Людмила ПОВОРОЗНИК, 
головна спеціалістка управління фітосанітарної безпеки  
ГУ ДПСС у  Тернопільській області   
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували