Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

"Тут ми як удома": багатодітна родина переселенців знайшла прихисток на Тернопільщині

У селі Слобідка Козлівської громади на Козівщині живе сім’я Анастасії та Ігоря Миликів. У просторому будинку колишніх місцевих господарів розмістилася їх чималенька сім’я – у подружжя 8 дітей, троє власних і п’ятеро під опікою. Милики переїхали у Слобідку із Дніпропетровської області. Там жили у селі, що неподалік міста Першотравенська, де молода сім’я також має власну квартиру, і де до війни Анастасія працювала медсестрою у міській лікарні.

"Тут ми як удома": багатодітна родина переселенців знайшла прихисток на Тернопільщині

У селі Слобідка Козлівської громади на Козівщині живе сім’я Анастасії та Ігоря Миликів. У просторому будинку колишніх місцевих господарів розмістилася їх чималенька сім’я – у подружжя 8 дітей, троє власних і п’ятеро під опікою. Милики переїхали у Слобідку із Дніпропетровської області. Там жили у селі, що неподалік міста Першотравенська, де молода сім’я також має власну квартиру, і де до війни Анастасія працювала медсестрою у міській лікарні.

10 місяців тому Джерело:

 

Якби не війна

 

Коли журналісти «Сільського господаря» разом зі старостою села Ярославом Огнистим переступили поріг великого помешкання, нас зацікавлено зустрів посмішками та веселими іскринками в очах чималенький дитячий гурт. Одразу видно: тут, на новому, нехай і тимчасовому місці проживання, сімейству добре. 

 

– З рідного дому нас вигнала війна, – розповідає Анастасія, вродлива  молода жінка, якій і тридцяти ще нема. – У східній частині Дніпропетровщини, ближче до донецького напрямку, тривожні сирени лунають удень і вночі, чути вибухи, над головами свист шахедів і ракет. Ціляться на Павлоград. Це дуже страшно.

 

Як і сотні, тисячі сімей українського Сходу, Милики після однієї з чергових ворожих атак вирішили переїжджати в безпечніше місце. Куди? Не знали. Потяг прямував у Чехію, і вони з клунками із нехитрими пожитками зійшли на станції вже на чеській землі. 

 

Самопочуття біженця та обставини біженського побуту, як каже Анастасія, – речі не з найкращих, але до весни 2023-го прожили в Чехії, чоловік Ігор навіть влаштувався на непогано оплачувану роботу. Постійно гріла їх думка, що перемога не забариться і вони повернуться додому. Адже там, на Дніпропетровщині, – Анастасіїні бабуся і батько, мама й тато Ігоря. Хоча війна затягується, все ж вирішили повертатися в Україну. Нехай не додому, та на свою землю. «Біженець – це не дуже приємний статус», – вважає Анастасія. Ніколи раніше не бували на Тернопільщині, але прийняли саме таке рішення: житло для проживання шукати тут.

 

У Слобідці всім добре 

 

– Переглядали оголошення в різних групах, шукали довго і наполегливо, – згадує жінка. – Далеко не кожен, хто здає у найм житло, хоч і за плату, готовий взяти  сім’ю з десяти осіб. Врешті нам пощастило – господиня, яка жила в цьому домі у Слобідці, переїхала жити до своїх дітей, тож для нас це виявився просто «золотий» варіант: сім кімнат, і головне – нам дозволили тут жити!

Кожен член великої сім’ї Миликів у просторому домі почувається вільно: красуні Софія і Олександра – старшокласниці, у них свої, майже дорослі, інтереси; Миколі – 13, Макару – 12, їм також доречний власний простір; Олесі – 8, Назару – 4, найменшенькій Ксені два рочки. 17-річний Сергій, на жаль, в інвалідному візку, і цими погожими літніми днями він трохи краще почувається в тіні саду, який прикриває розкішним гіллям гаряче липневе сонце. Анастасія, для якої медицина завжди була мрією життя і вона у своїй професії до війни прекрасно почувалася, й тепер упевнена, що тут, на Козівщині, з допомогою громади знайшла б для себе відповідне місце праці. Однак через стан Сергія робота залишається для неї недосяжним бажанням: хлопцеві потрібен постійний  догляд.

 

Через терни – до світла

 

Сергій, Софія, Олександра, Макар і Микола – рідні брати і сестри Анастасїі по матері. Прізвище дітей – Чинчикас. У 2021 вся родина хворіла на коронавірус – і малі, і дорослі. 

 

– Дуже важко перенесла ковід бабуся, проте одужала. А мами нашої не стало, було їй 47 років, – Анастасія розповідає, а в очах дітей, які слухають нашу розмову, блищать сльози. – Хтось повинен був узяти на себе відповідальність за п’ятьох неповнолітніх, і ми з чоловіком вирішили, що вони житимуть разом з нами як рідні. Чоловік працював на шахті в Першотравенську, заробляв добре, доходи давали змогу за законодавчими нормами оформити опікунство. І хоч війна все змінила, це ж рідна моя кров…

 

Милики у Слобідці три місяці. Весь цей час для сім’ї наповнений зворушливими історіями сприяння та підтримки від Козлівської громади, її керівництва, місцевих організацій Товариства Червоного Хреста, «Карітасу», сусідів, усіх мешканців села. 

 

– У Слобідку ми приїхали пізно ввечері у великодню суботу, втомлені з довгої дороги. Зранку діти прокинулися, треба б іти в магазин за продуктами, а все зачинено, бо ж Великдень. Дивимося – жителі села йдуть з церкви зі служби з кошиками. Та всі до нас. То ми цілий тиждень їли свячене. Дякуємо Богу, що створив нам можливість жити серед таких добрих і гарних людей, – каже моя співрозмовниця.

 

Що завтра?

 

Нинішня турбота родини і особливо Анастасії, яка є натхненницею сімейної справи, – створення і стартове функціонування інтернет-магазину дитячого одягу, про який уже є інформація в мережі «Інстаграм». «Це те, в чому я розуміюся», – посміхається жінка. Незважаючи на складні обставини, вважає Анастасія, кожен має докладати власних зусиль для забезпечення себе і своєї сім’ї, а не очікувати повного забезпечення від держави чи громади. Зробили перші гуртові закупівлі, у вітальні облаштували оригінальний фон для демонстрацій. Дівчата, яким за природними даними хоч сьогодні на конкурс краси, прекрасно справляються з роллю моделей. Тож навіть, якщо треба буде переїжджати чи повертатися на Дніпропетровщину, інтернет-магазин завжди буде в їхніх гаджетах. 

 

Якщо до осені залишаться у Слобідці, – діти підуть навчатися у Городищенський ліцей, вже нині Назар відвідує дитсадок. А Софії настільки сподобалося нове місце проживання, що дівчина не проти залишитися тут назавжди…

 

Ганна МАКУХ

 

 

 

 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Кролі гризуть клітки: що робити
У кролів усе життя ростуть зуби, які треба сточувати. Тому тварин варто забезпечувати твердим кормом. Інакше вони гризтимуть клітки.
5 годин тому
10 причин додати полуницю у свій щоденний раціон
Сезон смачної ароматної літньої ягоди у розпалі. Не пропустіть момент насолодитися нею, адже вона неймовірно корисна для організму.
5 годин тому
У Тернополі відкрили Алею пам’яті загиблим захисникам
З нагоди Дня Героїв України на бульварі Тараса Шевченка урочисто відкрили алею пам’яті загиблим в російсько-українській війні військовослужбовцям «ПАМ’ЯТАЄМО! НЕ ЗАБУДЕМО! НЕ ПРОБАЧИМО!». На Алеї розміщені фото з інформацією про наших військових, які загинули в російсько-українській війні від 2014 року, Героїв Тернопільської громади.
10 годин тому
За рік вдалося розмінувати близько 20 тис. кв. км сільськогосподарських земель
Нині замінованою залишається практично третина території країни, при цьому левову частку цієї території становлять землі сільськогосподарського призначення. Тому особлива увага українських саперів приділяється розмінуванню саме цих територій. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга.
11 годин тому
386 трактористів навчаються за кошти держави
А загалом від початку року 9 тис. українців отримали ваучер на навчання за кошти держави на загальну 70 млн гривень. Станом на зараз сума ваучера на може перевищувати 30280 гривень. Якщо вартість навчання дорожча, то роботодавець або людина доплачує різницю самостійно.
11 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Сільський Господар © 2023
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.