Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

"Тут ми як удома": багатодітна родина переселенців знайшла прихисток на Тернопільщині

У селі Слобідка Козлівської громади на Козівщині живе сім’я Анастасії та Ігоря Миликів. У просторому будинку колишніх місцевих господарів розмістилася їх чималенька сім’я – у подружжя 8 дітей, троє власних і п’ятеро під опікою. Милики переїхали у Слобідку із Дніпропетровської області. Там жили у селі, що неподалік міста Першотравенська, де молода сім’я також має власну квартиру, і де до війни Анастасія працювала медсестрою у міській лікарні.

"Тут ми як удома": багатодітна родина переселенців знайшла прихисток на Тернопільщині

У селі Слобідка Козлівської громади на Козівщині живе сім’я Анастасії та Ігоря Миликів. У просторому будинку колишніх місцевих господарів розмістилася їх чималенька сім’я – у подружжя 8 дітей, троє власних і п’ятеро під опікою. Милики переїхали у Слобідку із Дніпропетровської області. Там жили у селі, що неподалік міста Першотравенська, де молода сім’я також має власну квартиру, і де до війни Анастасія працювала медсестрою у міській лікарні.

2 роки тому Джерело:

 

Якби не війна

 

Коли журналісти «Сільського господаря» разом зі старостою села Ярославом Огнистим переступили поріг великого помешкання, нас зацікавлено зустрів посмішками та веселими іскринками в очах чималенький дитячий гурт. Одразу видно: тут, на новому, нехай і тимчасовому місці проживання, сімейству добре. 

 

– З рідного дому нас вигнала війна, – розповідає Анастасія, вродлива  молода жінка, якій і тридцяти ще нема. – У східній частині Дніпропетровщини, ближче до донецького напрямку, тривожні сирени лунають удень і вночі, чути вибухи, над головами свист шахедів і ракет. Ціляться на Павлоград. Це дуже страшно.

 

Як і сотні, тисячі сімей українського Сходу, Милики після однієї з чергових ворожих атак вирішили переїжджати в безпечніше місце. Куди? Не знали. Потяг прямував у Чехію, і вони з клунками із нехитрими пожитками зійшли на станції вже на чеській землі. 

 

Самопочуття біженця та обставини біженського побуту, як каже Анастасія, – речі не з найкращих, але до весни 2023-го прожили в Чехії, чоловік Ігор навіть влаштувався на непогано оплачувану роботу. Постійно гріла їх думка, що перемога не забариться і вони повернуться додому. Адже там, на Дніпропетровщині, – Анастасіїні бабуся і батько, мама й тато Ігоря. Хоча війна затягується, все ж вирішили повертатися в Україну. Нехай не додому, та на свою землю. «Біженець – це не дуже приємний статус», – вважає Анастасія. Ніколи раніше не бували на Тернопільщині, але прийняли саме таке рішення: житло для проживання шукати тут.

 

У Слобідці всім добре 

 

– Переглядали оголошення в різних групах, шукали довго і наполегливо, – згадує жінка. – Далеко не кожен, хто здає у найм житло, хоч і за плату, готовий взяти  сім’ю з десяти осіб. Врешті нам пощастило – господиня, яка жила в цьому домі у Слобідці, переїхала жити до своїх дітей, тож для нас це виявився просто «золотий» варіант: сім кімнат, і головне – нам дозволили тут жити!

Кожен член великої сім’ї Миликів у просторому домі почувається вільно: красуні Софія і Олександра – старшокласниці, у них свої, майже дорослі, інтереси; Миколі – 13, Макару – 12, їм також доречний власний простір; Олесі – 8, Назару – 4, найменшенькій Ксені два рочки. 17-річний Сергій, на жаль, в інвалідному візку, і цими погожими літніми днями він трохи краще почувається в тіні саду, який прикриває розкішним гіллям гаряче липневе сонце. Анастасія, для якої медицина завжди була мрією життя і вона у своїй професії до війни прекрасно почувалася, й тепер упевнена, що тут, на Козівщині, з допомогою громади знайшла б для себе відповідне місце праці. Однак через стан Сергія робота залишається для неї недосяжним бажанням: хлопцеві потрібен постійний  догляд.

 

Через терни – до світла

 

Сергій, Софія, Олександра, Макар і Микола – рідні брати і сестри Анастасїі по матері. Прізвище дітей – Чинчикас. У 2021 вся родина хворіла на коронавірус – і малі, і дорослі. 

 

– Дуже важко перенесла ковід бабуся, проте одужала. А мами нашої не стало, було їй 47 років, – Анастасія розповідає, а в очах дітей, які слухають нашу розмову, блищать сльози. – Хтось повинен був узяти на себе відповідальність за п’ятьох неповнолітніх, і ми з чоловіком вирішили, що вони житимуть разом з нами як рідні. Чоловік працював на шахті в Першотравенську, заробляв добре, доходи давали змогу за законодавчими нормами оформити опікунство. І хоч війна все змінила, це ж рідна моя кров…

 

Милики у Слобідці три місяці. Весь цей час для сім’ї наповнений зворушливими історіями сприяння та підтримки від Козлівської громади, її керівництва, місцевих організацій Товариства Червоного Хреста, «Карітасу», сусідів, усіх мешканців села. 

 

– У Слобідку ми приїхали пізно ввечері у великодню суботу, втомлені з довгої дороги. Зранку діти прокинулися, треба б іти в магазин за продуктами, а все зачинено, бо ж Великдень. Дивимося – жителі села йдуть з церкви зі служби з кошиками. Та всі до нас. То ми цілий тиждень їли свячене. Дякуємо Богу, що створив нам можливість жити серед таких добрих і гарних людей, – каже моя співрозмовниця.

 

Що завтра?

 

Нинішня турбота родини і особливо Анастасії, яка є натхненницею сімейної справи, – створення і стартове функціонування інтернет-магазину дитячого одягу, про який уже є інформація в мережі «Інстаграм». «Це те, в чому я розуміюся», – посміхається жінка. Незважаючи на складні обставини, вважає Анастасія, кожен має докладати власних зусиль для забезпечення себе і своєї сім’ї, а не очікувати повного забезпечення від держави чи громади. Зробили перші гуртові закупівлі, у вітальні облаштували оригінальний фон для демонстрацій. Дівчата, яким за природними даними хоч сьогодні на конкурс краси, прекрасно справляються з роллю моделей. Тож навіть, якщо треба буде переїжджати чи повертатися на Дніпропетровщину, інтернет-магазин завжди буде в їхніх гаджетах. 

 

Якщо до осені залишаться у Слобідці, – діти підуть навчатися у Городищенський ліцей, вже нині Назар відвідує дитсадок. А Софії настільки сподобалося нове місце проживання, що дівчина не проти залишитися тут назавжди…

 

Ганна МАКУХ

 

 

 

 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Які рослини не можна садити біля троянд: лише нашкодять
Троянди вважають одними з найкрасивіших садових рослин, але для їхнього здоров’я важливо правильно підбирати сусідів. Неправильно посаджені поряд квіти чи овочі можуть виснажувати ґрунт, створювати надмірну вологість, затінювати кущі або переносити небезпечні хвороби та шкідників.
8 годин тому
Українці віком 60+ вже можуть підписувати контракт із ЗСУ офіційно
Офіційно запрацювала процедура прийняття на військову службу за контрактом українців віком від 60 років і більше: до військових частин і Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розіслали алгоритм дій.
10 годин тому
Чому вовк ніколи не вбиває вовка… Якби ж люди вивчили цей урок!
В соціальних мережах час від часу можна знайти цікаві публікації про життя тварин, їхні взаємини з іншими. Скажімо, коли вовк програє бій з іншим вовком і розуміє, що шансів перемогти немає, він спокійно пропонує свою яремну вену супернику, ніби каже: «я програв, давай, закінчимо з цим»…
14 годин тому
Які українські імена зараз популярні за кордоном
З початком війни багатьом українцям довелось виїхати за кордон. Примусова міграція призвела до змін та, зокрема, появи моди на українські імена за межами України. На сьогодні велика кількість європейців стали ненав’язливо «позичати» наші імена й поступово це переростає у справжнісінький тренд!
14 годин тому
Виставку помідорів показали на… тернопільському ринку
Подружжя Ігор Чаплінський і Олена Петляр щороку організовують на тернопільському ринку виставку помідорів. Вони займаються городництвом понад 10 років. Щоразу висаджують нові сорти помідорів, перцю і баклажанів. Усього апробували 1 800 сортів помідорів. Плоди різняться кольором, формою, розмірами та смаком.
15 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1А
+38 (067) 65-348-06
с[email protected]
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.

Сільський Господар © 2023 - 2025
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.