Однією з таких ключових фігур є кандидат медичних наук Андрій Надкевич – невролог, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, вертебролог, рефлексотерапевт вищої категорії, науковець, викладач і водночас гуманіст, для якого головною цінністю завжди залишається пацієнт. 

Працюючи в комунальному некомерційному підприємстві «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» Тернопільської обласної ради, він розробив і впровадив у практику унікальні методики лікування вертеброгенних больових синдромів, міжхребцевих гриж, а також остеодефіцитних станів. Його авторський підхід – це синтез традиційної та альтернативної медицини, що базується на глибокому розумінні фізіології, нейрології та сучасної реабілітології. 

Початок наукового прориву Надкевича припадає на 2010 рік, коли він, за підтримки генерального директора лікарні Зіновія Ясеника, розпочав масштабне дев’ятирічне дослідження. Експериментальна група складалась із 300 пацієнтів із міжхребцевими грижами та хронічним болем у попереково-крижовій ділянці. Половина проходила стандартне медикаментозне лікування, інших лікували за авторською комбінованою методикою, що включала фармакопунктуру, рефлексотерапію й сірководневі ванни. 

Результати перевершили очікування: не лише зменшилися терміни одужання та кількість рецидивів, а й виявлено побічний, але надзвичайно позитивний ефект – стабілізацію кісткової тканини. Отже, методика Надкевича відкрила нові можливості для профілактики та лікування остеопорозу. «Сірководневі ванни у поєднанні з рефлексотерапією активують мікроциркуляцію, стимулюють імунну систему, мають виражений знеболювальний ефект і позитивно впливають на нервову систему», – наголошує лікар. 

У 2019 році він успішно захистив кандидатську дисертацію, а його науково-методичний посібник, створений у співавторстві з професоркою Лілією Бабінець, розійшовся миттєво. Методика впроваджена в медичних установах 15 областей України. 

Особливої ваги набуває його робота сьогодні – в умовах повномасштабної війни. Микулинецька лікарня стала справжнім реабілітаційним форпостом для військових із множинними пораненнями та складними діагнозами. І саме Надкевич координує напрям нейрореабілітації, поєднуючи клінічну практику з науковими розробками. 

«Наше завдання – не просто лікувати. Ми повинні повертати якість життя, допомагати адаптуватися, вчити тіло заново працювати», – каже він. Його пацієнтами були не лише прості українці, а й відомі спортсмени, митці, письменники. За роки практики він допоміг тисячам, а третина пацієнтів лікарні звертаються саме до нього, бо вірять у його методи й серце. 

Тепер лікар працює над докторською дисертацією, вивчаючи постковідні цереброваскулярні ускладнення, й активно впроваджує нові техніки для відновлення постраждалих із черепно-мозковими травмами. Він постійно вдосконалює знання у фітотерапії, кінезіології, гірудотерапії та інших напрямах... 

До слова, в епоху, коли медичні відкриття часто стають об’єктом конкуренції, Андрій Надкевич зберігає іншу позицію: «Я не патентував свої методики, бо вірю, що медицина має бути відкритою. Якщо мої розробки допоможуть хоча б одній людині – я щасливий». 
Його робота – це приклад того, як талант, чесність і співчуття можуть змінювати медицину. І, без перебільшення, життя. 

Зоряна ДЕРКАЧ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували