Останніми 2,5 роками керівника або виконувача обов’язків призначали вісім разів. Місяць тому міський голова Кременця Андрій Смаглюк призначив нового директора. Ігор Осауленко разом із родиною переїхав до Кременця з Херсона. Він – військовий лікар, учасник АТО, волонтер і досвідчений управлінець у медичній сфері. Тож рішуче налаштований виправити складну ситуацію в Кременецькій лікарні. 

– Вперше Ви з родиною приїхали до Кременця ще у 2022 році. Потім повернулися до Херсона. Що змусило остаточно осісти на Тернопільщині? 

– Із Тернопільщиною я ознайомився у квітні 2022 року, коли після окупації Херсона привіз сюди родину. Спочатку ми на два місяці зупинилися у Вишнівці, звідки родом мій тесть. Потім переїхали до Кременця, де має родичів моя дружина. Нам тут дуже сподобалося. Я щиро вдячний людям, які так тепло нас прийняли! 

Та після деокупації ми повернулися до Херсона, прагнучи бути вдома. Переломним моментом, який змусив нас остаточно повернутися до Кременця, стало 19 грудня 2024 року, коли ворог укотре рівняв із землею Херсон та його передмістя. Ми приїхали напередодні Різдва. У Херсоні я завершив усі робочі справи. 

– Як сталос, що через два місяці після приїзду Ви очолили одну з найбільших лікарень області? 

– Я був переконаний, що знайду роботу. Але не очікував, що це буде пропозиція очолити місцевий медичний заклад. Спочатку розглядав варіанти у місті Дубно на Рівненщині, де також маю друзів. Проте зваживши логістику, вирішив прийняти пропозицію в Кременці від міського голови, з яким до того навіть не був знайомий. 

– Чи не насторожило Вас, що посаду запропонували сторонній людині? Адже на Кременеччині медиків вистачає. 

– Скоріше заінтригувало. Мені одразу сказали, що для наведення ладу в лікарні потрібна людина немісцева. Я не відмовився. Маю значний керівний досвід – раніше обіймав посаду начальника управління охорони здоров’я Херсонської міської ради, був головним лікарем обласного шкірно-венерологічного диспансеру. Повірте, працювати в умовах після деокупації, коли залишилися порожні розграбовані приміщення без документації, надзвичайно важко. Тож імовірні труднощі в Кременці мене не лякають. 

– До речі, про труднощі. Які найгостріші проблеми Ви бачите в Кременецькій лікарні нині? 

– На момент мого призначення була значна заборгованість із зарплати працівникам. Це не моя «заслуга», але виправляти доводиться мені. Крім того, тепер врегульовую питання об’єктивності премій і надбавок. Уже подав пропозиції до наглядової ради лікарні щодо економії 500–600 тисяч гривень щомісяця. Ці кошти – це потенційне нове обладнання й матеріальна винагорода для середнього та молодшого медперсоналу. 

Ще одна проблема – недбалість у заповненні даних для НСЗУ. А це все гроші. Тому нині в усіх відділеннях проводимо тренінги з правильного оформлення документації. Обладнання у лікарні в жахливому стані, а операційні потребують негайної реновації. 

– Яка ситуація в лікарні тепер, через місяць після Вашого призначення? 

– Упродовж лютого в лікарні панувало повне безвладдя, усім було байдуже до долі закладу. Але вже в березні ми на 100% закриваємо питання із зарплатою й почнемо повертати інші борги. 

Я провів аналіз роботи відділень. Деякі працюють чудово – немає питань до анестезіологічного й педіатричного. У лікарні ще залишилися хороші фахівці. Дивує, що найрейтинговішим є неврологічне відділення – воно «годує» пів лікарні. Тож із міського бюджету скерували кошти на капітальний ремонт приміщень для його розширення. 

– Раніше Ви згадували про плани розвивати реабілітацію. Чи є ще ідеї щодо інших напрямів? 

– Відділення реабілітації – одне з найперспективніших. Якщо наприкінці 2024 року воно майже не приносило коштів, то в січні заробило 561 тисячу гривень, а в лютому – ще більше. До того ж наші військові щодня потребують реабілітації. 

Необхідно розширити терапевтичне відділення,   плануємо додати ще 15–20 ліжок. Хочемо приділити більше уваги акушерству й гінекології: придбати мамограф і запросити чи підготувати відповідного фахівця. Також працюємо над створенням двох додаткових пакетів НСЗУ – ментального (психологічного) здоров’я та стоматологічного для лікування й протезування захисників. 

– Пацієнти часто скаржаться на нестачу ліків, у деяких відділеннях хворі змушені купувати все за власні кошти. Як вирішити це? 

– Ліки, передбачені програмою медичних гарантій, надають безкоштовно. Якщо виникають проблеми, прошу звертатися до мене особисто. Дефіцит певних препаратів справді може бути, але купувати абсолютно все хворі не повинні. 

– Минулого року з лікарні звільнилося багато фахівців. Як плануєте розвʼязати цю проблему? 

– Нині нам гостро бракує психіатра, педіатра, анестезіолога, реабілітолога. Ознайомившись із переліком лікарів, які звільнилися у 2024 році, я був шокований. Я просто так нікого не відпускаю – перед звільненням ми маємо обговорити причини й можливі проблеми. Зібрати команду знову буде непросто. Коли люди повірять у мене, тоді й повернуться. У мене немає особистих амбіцій, але є принциповість. Я – військовий пенсіонер, служив і воював, мене важко чимось налякати. У Кременецькій лікарні хочу зробити все, щоби люди нам довіряли. 

Олена ІЛИНИЧ 


 

0

0

0

0

Ви вже відреагували