Народилася вона 19 березня 1930 року в місті Ржищеві на Київщині. Батьки майбутньої поетеси були вчителями і з ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні й естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування.

Ліна Костенко є автором понад 15-ти поетичних збірок ("Вітрила", "Мандрівки серця", "Над берегами вічної ріки", "Сад нетанучих скульптур", "Річка Геракліта"), роману "Записки українського самашедшого". За історичний роман у віршах "Маруся Чурай" вона була удостоєна Державної премії ім. Т.Г. Шевченка. А ще вона – почесний професором Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Ліна Костенко є беззаперечним моральним авторитетом для багатьох українців, адже не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне "ні" підлості, брехні та зрадництву.

Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України. За словами письменниці, їй не потрібні жодні нагороди.

Цитати Ліни Костенко про любов

Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.

Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.

Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість».

Пристрасть – це натхнення тіла, а кохання – це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.

Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи.

Краса – і тільки, трішечки краси, душі нічого більше не потрібно.

Цитати про Україну

А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни

У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковна

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина

Доля не усміхається рабам

Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші

Цитати про життя

У кожного своя пустеля і свої міражі.

Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати.

А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.

Страшні слова, коли вони мовчать. 

Все наше житт - це чекання найгіршого і надія на краще.

Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.

Епоха несприятлива — ламає іще в колисці геніям хребти.

Життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире. 

І все на світі треба пережити.

І кожен фініш — це, по суті, старт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт

Не час минає, а минаєм ми.

0

0

0

0

Ви вже відреагували