Сама ж Алла Василівна скромно розповідає про свій безкорисливий внесок у благородну волонтерську справу, вважаючи це за нинішньої ситуації обов’язком кожного свідомого українця. 

  
 – Постійно тримаємо контакт із хлопцями, які на передовій і часто звертаються до нас у разі потреби, – каже Алла Василівна. –  Разом із друзями-підприємцями, аграріями, коли є запит від наших захисників на придбання  автівок чи дронів,  інших потреб, збираємо кошти, купуємо й доставляємо  на передову. Опікуємося й пораненими – передаємо допомогу в госпіталі. 

Завдяки своїй харизмі та ентузіазму Алла Стечишин об’єднує в благородну волонтерську справу колег-аграріїв, підприємців, громади, релігійні організації, благодійні фонди як на Тернопільщині, в Україні, так і за межами нашої держави. Тож не дивно, що саме її кандидатура в марафоні популярної телепремії «Гордість Тернопілля», номінація «Волонтер року», отримала найбільшу підтримку. 

Втім, номінантка не змогла побувати на церемонії вручення почесної нагороди, бо в цей час перебувала з черговою волонтерською місією поблизу лінії фронту. Заслужену відзнаку Алли Василівни отримали сподвижниці невтомної волонтерки – помічниця аграрійки Надія Старух та очільниця благодійного фонду «Чесна Україна» Любов Солтис. 

– Благодійний фонд «Чесна Україна» діє ще з часів Майдану – з 2014-го, й відтоді Алла Стечишин із нами, – наголошує Любов Солтис. – У Алли Василівни гасло: «Потрібно допомагати!». І вона самовіддано допомагає. Це приклад справжнього волонтера, гідний наслідування.   

 
Напередодні Різдва офіцер 59-ї бригади Дмитро Гладченко повідомив у соцмережах «вибухову новину», що за один день завдяки одному благодійному внеску на суму 165 000 грн було завершено збір коштів на спецтранспорт для медроти. І це – завдяки Аллі Василівні. 

Свій вчинок, який не лише заслуговує на повагу суспільства, а є проявом надзвичайного рівня людяності, Алла Стечишин вважає звичайною волонтерською місією. 

– Коли машина на «нулі» розбита, її треба негайно замінити на мобільний сучасний позашляховик, яким би медики могли оперативно вивозити поранених із поля бою, – пояснює свій вчинок благодійниця. – Закрили питання стосовно цього за день. А що робити, адже життя людей, які забезпечують нам мирне небо над головою, важливіше за все інше. Висловлюю велику вдячність друзям-аграріям також за допомогу в придбанні 18 планшетів та EcoFlow для бойових підрозділів «Азову»: ПП «Захід Хліб Збут-2002» – Едуарду Михайловичу Романюті; ТОВ «Маяк» – Володимиру Івановичу Ландяку; ПП «Оріон» – А Ноймеєр Рудольф Міхаель; ПП «Золотопотіцьке» – Ірині Михайлівні Москалик та Остапу Павловичу Москалику;  ПАП «Аркадія» – Миколі Івановичу Пилипіву; ФГ «Калина Лошнівська» – Андрію Володимировичу Стечишину. Разом ми сила! Наша мета – діяти спільно і добре. Взірець для нас – звитяга наших захисників. 

Олег ЛІВІНСЬКИЙ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували