Пліч-о-пліч із фронтом 

Сільськогосподарський рік завершився, хліб зібраний, а допомога фронту, підтримка наших захисників ось уже майже три роки не має і поки що не може мати ні завершення, ні навіть коротких пауз чи перерв. Адже війна триває, і тил через волонтерство має бути постійно пліч-о-пліч разом із  фронтом, – каже Алла Стечишин. 

Бойові командири та сотні хлопців із численних бойових підрозділів називають її своїм ангелом-охоронцем. Нагород за волонтерство Алли Василівни, а в цій справі поруч із нею завжди її чоловік Андрій Стечишин – генеральний директор ТОВ «Агропрогрес Теребовля» і ФГ «Калина Лошнівська» – не злічити. Це численні відзнаки від бойових командирів, нагрудний знак від головнокомандувача ЗСУ, нагороди від Міністерства оборони України. І буквально недавні, з нагоди Міжнародного дня волонтера, – подяки від 38-ї окремої бригади морської піхоти, 128-ї бригади ТРО «Дніпро» 232-го батальйону… 

Лідерами не народжуються 

Досить сказати, що лише від підприємств, очолюваних Аллою та Андрієм Стечишиними, та їх партнерів з початку повномасштабної війни для потреб фронту відправлено обладнання, автомобілів, зарядних станцій, старлінків, РЕБів, медикаментів, продуктів харчування на понад 28 мільйонів гривень. Утім, найбільш вагомим своїм внеском у розвиток волонтерського руху Алла Василівна вважає те, що їй вдається у цій великій справі об’єднувати аграріїв, підприємців, благодійні фонди в Україні і за кордоном, релігійні організації. Внески закордонних благодійників у велику спільну справу – понад мільйон євро. 

Єдине, що змінилося за ці важкі три воєнні роки у нашому волонтерстві, – це діапазон допомоги захисникам: від печива і консервів – до автомобілів, дронів, старлінків і засобів радіоелектронної боротьби, – уточнює наша співрозмовниця. – Зараз актуальний збір коштів на автомобіль для воїна 105-ї бригади ТРО 82-го батальйону, жителя села Лошнів Теребовлянської громади Степана Вадовського, тож прошу всіх небайдужих долучитися. 

У ці дні триває рейтингове голосування за претендентів на популярну телепремію «Гордість Тернопілля-2024», і не дивно, що в номінації «Волонтер року» лідирує чарівна, тендітна, але на диво стійка і мужня Волонтерка з великої літери – Алла Стечишин. Зворушливі слова адресують їй у соцмережах люди, котрі знають про її жертовність, як мовиться, не з книжок. 

«Повертаєте віру в людяність» 

Уляна Рудзік: «Від імені мого чоловіка щиро дякую Аллі Стечишин за неодноразову допомогу йому та його побратимам,  які зараз  у Донецькому напрямку захищають рідну землю. Ваша наполеглива праця є неоціненною в такий важкий час для наших захисників». 

Марічка Пітус: «Шановна Алло Василівно! Ви — яскравий приклад того, як одна людина може змінити життя багатьох. Своїми діями ви даруєте надію навіть там, де вона здається примарною,  повертаєте віру в людяність».   

Центр культури і дозвілля с. Лошнів: «Алло Василівно, дякуємо вам за те що в такий тяжкий час знаходите можливість допомагати. Навіть тоді, коли у всіх опустились руки, ви не здаєтеся і наближаєте наших героїв до перемоги. Це важка праця, і ви  робите це щодня. Амуніція, ремонт авто,  паливо, медикаменти та багато іншого. Шануємо вас, радіємо, що маємо таку людину як ви». 

Велике переосмислення 

Разом із волонтеркою Зоряною Предко в цьому році мали  нагоду провідати наших захисників, – розповідає Алла Василівна. – Побачити війну на власні очі - це велике переосмислення. В тилу ми працюємо, вирішуємо різні проблеми. А на передовій - зовсім інше життя. Після такої поїздки переосмислюєш реалії війни. На фронті ситуація складна, тому маємо продовжувати підтримувати захисників. 

І на завершення – онлайн-звернення теребовлянки Надії Старух: «У рейтинговому голосування за трійку лідерів телепреміі «Гордість Тернопілля – 2024» в номінації «Волонтер року» на підтримку Алли Стечишин до 19 грудня необхідно  відправити sms-повідомлення з текстом ГТ139 на номер 7576. Щоб повернулись усі наші захисники додому живими…». 

Ганна МАКУХ 

На основній світлині: Алла Стечишин з командирами бойових підрозділів ЗСУ 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували