До чого тут заголовок про заповіді? Та до всього описаного і ще неозвученого. До життя нашого, до взаємин поміж людьми та народами, ставлення людини до світу, в якому живе. І будь-яку із десяти заповідей візьми – вона торкається і тебе, і мене, дітей ваших і моїх теж. Часто любуємося світлинками чи відео із космосу, на яких світиться голуба планета. Не сіра, не червона, не льодова куля, а дарована для життя та власної реалізації на благо і для добра. Та чи так воно насправді? Чи панує на ній дух братолюбства і взаємності, любові та милосердя? Гадаю, відповідь дасте самі. 

  
Триває війна з ворогом лютим, що прагне знищити державу і народ, та війна з воріженьками внутрішніми, які мов ракові метастази вбивають віру та надію у справедливість, у можливість достойного існування самої країни й кожного її громадянина. 

Чому так стається? Згадайте перший день творення світу. Бог розділив темряву і світло. Вони зостаються взаємопов’язаними, хоча це дві протилежності. Оте роздвоєння поширилося на всі прояви людських стосунків: добро і зло, правда і кривда, чесність і обман, любов і ненависть, війна і мир. Це роздвоєння стає проявом наявності Божого і того, що від сатани у кожному. Тепер у гру чи у діяння вступаєте ви, аби зробити свій вибір. Скажете – я не грішу, я щонеділі до церкви ходжу, я… Зупиніться, як і я зупинився, аби поглянути на себе збоку. Згадайте свої наміри, шляхи їх втілення, результати їх реалізації. Ви це робили для блага інших, чи для власного блага? А? Своя сорочка ближче? Ото стою перед дзеркалом і себе запитую. А ви постаньте поряд зі мною, і хай отим дзеркалом стане наше сумління. Згадав геніальну цитату Чарлі Чапліна: «Я люблю гуляти під дощем, бо тоді ніхто не бачить, як я плачу». Який висновок можна зробити? Вчитися самому і вчити інших вмінню розрізняти істину від підробки. І дітей вчити, бо вони і є майбутня Україна. Якими виховаємо, такою вона й буде! 

Гадаєте, мені мало довелося робити неправедних кроків, за які соромно досі? Молитов каяття не злічити. Гадаєте, я завше складав вдячність людям, які допомагали мені? Гадаєте, у мене мало шрамів на серці від болю, який спричинив у своїй родині, серед друзів чи поміж вас? Досі не можу дати пояснення багатьом необдуманим крокам чи неправедностям у словах і діях. І через що? Лише тому, що не виконував прості заповіді Божі.  

Але не лише до них приглядайтеся. Згадайте свої кроки нинішньої неділі, озирніться на сліди вчорашнього прощання з літом, погляньте на стежку власного життя.  

Все велике складається із маленького. І погляньте через дзеркало своєї совісті, через скельця десяти заповідей Божих , які, врешті, нагадаю як вам, так і собі. «Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з дому неволі. 
1. Нехай не буде в тебе інших богів, окрім Мене.  
2. Не взивай намарне Імені Господа Бога твого. 
3. Пам’ятай день святий святкувати. 
4. Шануй батька твого і матір твою. 
5. Не вбивай.  
6. Не бреши. 
7. Не кради. 
8. Не свідчи неправдиво проти ближнього твого. 
9. Не бажай жінки твого ближнього.  
10. Не зазіхай на те, що є власністю твого ближнього. 

Їх лише 10, як пальців на руках. І кожен з них болить, коли скалічите...

  
Кожне порушення – це тріщина, рана, шрам у душі, у родині, в громаді, в країні, на планеті, в Божому серці. І тоді стається те, з чого я почав свої роздуми. Добре задумайтеся перед тим, як щось зробити. З Богом! 

Олег ГЕРМАН, 
заслужений діяч мистецтв України 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували