Чим це може загрожувати? 

Жителі населених пунктів неподалік річок Збруч та Дністер почали бити на сполох ще в травні, коли вода відійшла від берега на кілька метрів, розповідає OBOZREVATEL. Спочатку це списували на малосніжну зиму. Але коли річки почали міліти ще швидше, заговорили про Дністровську ГЕС. 

У Державному агентстві водних ресурсів України заявили, що через російські обстріли з середини квітня мали місце випадки значного збільшення скидних витрат «Укргідроенерго» з Дністровської ГЕС. «Це був вимушений захід для підтримки стабільної роботи Об'єднаної енергетичної системи України, який спричинив значне зниження рівня води Дністровського водосховища», – повідомили у відомстві. 

Водночас в агентстві зазначили, що, враховуючи літній сезон, «ситуація, що склалася, вимагає готовності й реагування з урахуванням ризиків воєнного стану». Тобто військові адміністрації мають забезпечити мешканців водою у критичних умовах. 

Держагентство водних ресурсів звернулося до обласних військових адміністрацій з приводу вжиття заходів для застосування технічних рішень щодо роботи водозабірних станцій за низьких рівнів води у водосховищах, облаштування альтернативних водозаборів та оптимізації водокористування. 

Фактично місцева влада і жителі мають бути готовими до того, що в них може зникнути вода і їм доведеться шукати варіанти її доставки. 

«Ситуація не настільки критична» 

Директор Інституту водних проблем та меліорації Михайло Яцюк зазначає, що є два фактори, які призвели до сьогоднішньої проблеми на Дністрі та прилеглих річках. Перший – природно-кліматичний. «З огляду на зміни клімату відбулася зміна гідрологічного режиму річок Збруч та Дністер. У попередні роки весняні повені відбувалися у березні, квітні, травні. Зараз терміни змінилися, і паводок починається набагато раніше. Також в Україні в останні зими випадає мало снігу, який формував би ґрунтове підживлення, коли сніг тане поступово, просочується у ґрунт і звідти вже підживлює річки», – каже Яцюк.

 
Другий фактор – антропогенний. «Росіяни цілеспрямовано руйнують нашу енергосистему і невеликі резерви, такі як Дністровська ГЕС, допомагають якимось чином її балансувати. Наша ГЕС – це єдине джерело, яке допомагає утримувати всю систему України з огляду на те, що Каховська ГЕС була зруйнована, зараз обстрілам піддавалася Дніпровська ГЕС», – вважає вчений. 

Енергетикам доводиться скидати набагато більше води з водосховища, щоб виробляти більше електроенергії. Зважаючи на кліматичні умови, водні ресурси виснажуються. Звідси й такі обміління річок. 

Однак Яцюк наголошує, що ситуація не катастрофічна. Протягом століття спостерігалися і сильніші маловоддя. Звичайно, це завжди ризик для екосистеми, флори, фауни, а війна посилює ці ризики. 

«Звісно, все поновиться, тут я не бачу загрози. Найближчим часом водна ситуація може покращитись і екосистема відновиться. Щодо перспектив, то водосховище не може бути випорожнено більш ніж на рівень корисної ємності. Якщо опадів не буде і ресурси серйозно виснажуватимуться, доведеться вживати заходів, щоб стабілізувати обсяг води. 

Дністер є транскордонною річкою, що протікає і в Молдові. У нас є великий договір із цією країною. У будь-якому разі ми робитимемо санітарні скидання. Але це не означає, що ми всі ресурси використовуватимемо для виробництва електроенергії. Дністер нікуди не зникне», – вважає Яцюк. 

Загинули мідії, не буде нової риби 

Голова громадської організації «Зелений лист» Владислав Балінський також зазначає, що причинами обмілення річок є як скидання води, так і природні процеси. Те, що сталося, – це вдала спроба хоч якось збалансувати енергетичну систему, компенсуючи генеруючі потужності. Водночас нестача опадів не дозволила швидко наповнити водосховище, з якого і спускали воду для вироблення додаткової електроенергії. 

«Рік був водним на початку весни, а потім це пішло на спад. Бо мало снігу. Специфіка дощу в тому, що вода швидко прибуває, але також швидко і зменшується. А сніг накопичується поступово та поступово тане», – каже Балінський. 

Тому волога пішла з рівнин, так сильно оголивши заплавні частини, що прилягають до водосховища. Еколог зазначає, що природі завдано шкоди. 
«Проблема у тому, що у нас, у принципі, не стоїть питання про шкоду екології. Коли на одній чаші терезів – вироблення електроенергії, яку потрібно дати людям, промисловості, а на іншій – природні процеси, то на них ніхто не зважає», – зауважує Балінський. 

Осушеними виявилися нерестовища риб, стався масовий замор мідій, перловиці (прісноводні двостулкові молюски). «Загинули десятки тонн мідій, зараз вони почнуть розкладатися, потім це все потрапить у річку, а далі – у водозбори. Фактично вони отруюють воду. Скільки тонн річкової риби ми не дістанемо, важко підрахувати. Це абсолютно не європейський підхід, там уже ціну кожної ікринки підрахували б», – дивується еколог. 

Він припускає, що рівень води у водосховищі продовжуватиме знижуватися. Це вже не призведе до таких катастрофічних наслідків, оскільки нерест риби закінчився, ікру, а отже, і новий приплід прісноводної риби ми вже втратили. 

Заради нових ГЕС хочуть затопити національний парк 

Балінський зазначає, що каскад ГЕС будувався ще в СРСР, тоді інтереси державної промисловості ставилися вище за інтереси людини і природи. В результаті затопленими виявились величезні площі, що пішли під водосховища. 

Але й зараз плани щодо будівництва нових ГЕС на території України нікуди не зникли. «Ще до повномасштабної війни планували збудувати ще шість таких споруд на Дністрі, хотіли збільшити потужності Ташлицької ГЕС, затопити Національний природний парк «Бузький Гард», усі пороги, ландшафтний заказник. У Миколаєві екологи та активісти лягали під будівельну техніку, щоб не допустити цього. Бізнес намагатиметься це робити, тому що ситуація важка, тарифи на електроенергію зросли, тому фінансові групи зацікавлені у нових будівництвах», – пояснює Балінський. 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували