Експериментально й клі­нічно підтверджено, що вони прискорюють кровообіг у пе­риферичній і мозковій ді­лянках і сприяють постачан­ню кисню в них, причому не чинять жодної побічної дії, не впливають на кров’яний тиск, частоту серцевих скорочень і дихальних актів.

Призначають гінкго білоба як активатор судин при артері­осклеротичній ангіопатії, діа­бетичних пошкодженнях судин із загрозою гангрени, через по­шкодження судин нікотином у запеклих курців, недостат­нього кровопостачання мозку, хвороби Рейно (спазми судин кінцівок), а також при бронхі­альній астмі.

Особливе значення препа­рати гінкго білоба мають для людей літнього віку, тому що діють вони повільно, й дія довго утримується. Інших препаратів рослинного походження з та­кою дією немає. Про ці власти­вості листя гінкго білоба у схід­ній медицині не було відомо, його використовували як засіб від глистів і як репелент.

Ширше застосовувалося в китайській традиційній ме­дицині насіння: його вживали від кашлю, астми, туберку­льозу легенів (дія підтвердже­на і клінічно), від закрепів і як седативний засіб. Зовнішньо – при деяких хворобах шкіри і як косметичний засіб (настій в олії або вині). Сік м’ясистої оболонки вживали від корос­ти. Підсмажене або варене насіння вживати в їжу, воно сприяє травленню, але вели­ка кількість може викликати отруєння. У Китаї сире насін­ня вважають протиотрутою і канцеростатиком (експери­ментально не підтверджено).

Екстракт зі свіжого листя гінкго білоба входить до скла­ду багатьох препаратів, як вітчизняних, так і імпортних. Яким віддати перевагу, кра­ще спитати у свого лікаря. Як уживати? Відвар (15 г сухого листя на 200 мл води вари­ти 3 хвилини, настоювати 10 хвилин), пити тричі на день по третині склянки: при склерозі судин мозку у людей літнього віку; при венозній недостатності ніг; при варикозному розши­ренні вен; при геморої.

0

0

0

0

Ви вже відреагували