Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Духовний острівець України на Мальті

У різних країнах світу триває ревне і часто невидиме служіння багатьох українських греко-католицьких священників, перед якими війна поставила нові виклики: забезпечити не лише духовну опіку численним біженцям, але й надати їм соціальну підтримку. Нині я запрошую до української парафії, яка діє при грецькій католицькій церкві Пресвятої Богородиці з Дамаску, у Валетті, столиці республіки Мальта. Це одна з наймолодших спільнот УГКЦ. Її настоятелем у цій державі є о. Степан Лилак.

Духовний острівець України на Мальті

У різних країнах світу триває ревне і часто невидиме служіння багатьох українських греко-католицьких священників, перед якими війна поставила нові виклики: забезпечити не лише духовну опіку численним біженцям, але й надати їм соціальну підтримку. Нині я запрошую до української парафії, яка діє при грецькій католицькій церкві Пресвятої Богородиці з Дамаску, у Валетті, столиці республіки Мальта. Це одна з наймолодших спільнот УГКЦ. Її настоятелем у цій державі є о. Степан Лилак.

3 тижні тому Джерело:

 Святково одягнені прихожани наповнили церкву  розмовами, втіхою, що зустрічаються у цьому святому місці. Багато з них прийшли з дітьми. А перед храмом українці організували ярмарок, кошти з якого підуть на допомогу ЗСУ.  


– Церква – це не лише будівля, а кожен із нас. Навіть тут, на Мальті, важливо нам бути разом і своїм життям свідчити про Господа, показувати приклад іншим, – почав розмову отець Степан. 


Народився священник у селі Кадобна на Івано-Франківщині тоді, коли ця церква була у підпіллі. «Господь провадить мене все життя, – продовжує отець.  У грудні 2022 року, з благословення Блаженнішого Патріарха Святослава, мене призначили служити на Мальту, для вірних УГКЦ, а також для всіх українців, доля яких, а тепер і війна, змусила покинути рідну землю. З благословення архиєпископа Мальти Чарльза Шіклюни я приступив до служіння при греко-католицькому храмі Божої Матері Дамаської. Для нас усіх  зболених і вигнаних війною цей маленький храм став великою розрадою, острівцем України. Тут щонеділі і у свят


Наслідки цієї віроломної війни відчувають не лише українці, а й інші народи. Мабуть, після війни треба буде переписувати історію не тільки століття, а й тисячоліття, настільки загарбники її сфальсифікували, викрали і позатирали білими плямами.  


– Що стає головним у прагненні закордонних  українців шукати дорогу до храму?  


– Церква – це місце, де ми вчимося бути з Богом. Сюди я прийшов на місце священника, який ревно працював на прославу Бога, згуртував українську громаду. За рік мого служіння я охрестив десятеро діток. Перша українська пара з наших парафіян повінчалася. За цей час ми підготували дітей до Першого причастя, яке урочисто відсвяткували на свято Покрови Пресвятої Богородиці. Величавим було святкування Великодня. У святкуванні, яке проходило в архиєпископській семінарії, взяло участь понад 400 людей. І це засвідчує, що наші люди шукають Бога, цінують наш обряд і традиції. 


Господь влаштував мою долю так, щоб я був Його очима і, як священник, розповідав вірним про незбагненну Божу красу! Мені довелося любуватися красою Ніагарського водоспаду, трьома тисячами озер північної Америки, Горою 12 Апостолів, місцем, де сходяться у поцілунку Атлантичний та Індійський океани. Я молився у соборі Паризької Богоматері, у Базиліці Божої Матері в Люрді, на Оливній Горі у храмі Господня Сльоза, на горі Тавор, а також на Гробі Господнім. Приймав купіль у ріці Йордан, милувався Римом, побував у його серці – Ватикані…  
Здається, що після всіх моїх подорожей, Господь запровадив мене в інший світ, на якусь дивну планету, ім’я якій – Мальта. Вона заворожила красою і духовною величчю храмів, тут навіть каміння хоче розказати про сиву давнину землі, де ступила нога святого Павла. 


– У збірці віршів «Подих пустелі», яку видали українці Арабських Еміратів, де Ви служили, є і Ваша поезія. Які мотиви Вашого поетичного слова? 


– В Еміратах ми мали доволі гарного парафіянина, який зініціював випуск книжки  української діаспори. Тематика моїх творів залежить не від мене. Буває, серед ночі я чую текст. Тоді встаю і починаю писати:  
«Дай пригорнусь до Тебе, Ісусе, 
І удари бичів я прийму,  
Візьму хрест Твій на свої рамена,  
На Голгофу я сам понесу.  
І вінець Твій терновий, Ісусе,  
Я на голову візьму свою,  
Нехай відчую той біль невимовний,  
Нехай страждання Твої розділю…». 


–  Багато з наших співвітчизників, які тут  замешкали, душею на Батьківщині, де воюють їхні родичі. Вони звертаються до Вас за розрадою? 


– Так, вони діляться сокровенним, нерідко  шукають духовної підтримки, беруть участь у волонтерській діяльності. Водночас щомісяця до нас на оздоровлення приїжджають українські вояки. Ми робимо все, щоб вони поправили своє здоров’я і набралися фізичної та духовної сили. 


– Нині ми, українці, гостро відчуваємо брак  доброї новини при величезній кількості джерел інформації. Чим її можна замінити, крім очікування? 


– «А хто витримає до кінця, той спасеться», – ці слова сказав сам Господь. Отже, я шукаю доброї новини. Яка вона? Якщо можу допомагати, скажімо, збираємо кошти на дрони, на карети швидкої допомоги чи для лікування бійців, це мій внесок і я прискорюю прихід доброї новини. Можна чути  багато інформації, але маємо слухати слово Боже, а в ньому є все. Якщо три царі принесли до народженого Ісуса миро, золото і ладан, ми  маємо принести на вівтар – віру, надію і любов. Ось тоді пізнаємо правдиві Божі стежки і добрі новини, які неодмінно настануть.    


– Чому Бог допускає такі страждання нашому народові? 


– Не Бог допускає війну, не Він є її творцем. Творцем війни є людина. Бог – є Любов! Він дозволяє людині бути вільною і пожинати плоди своєї свободи. Так, людина вільна не тільки на хороше, а й на погане. Вона вільна обирати добро чи зло, благословення чи прокляття, мир чи війну. Кожен, хто починає війну проти мирних людей, повинен знати, що він йде війною проти Бога, який дав їм життя і любить їх. Війна – це прояв страшної, злої свободи, але також можливість проявити добру волю для порятунку людей, які страждають. Тут добро і зло проявляють себе з максимальним контрастом. Хочу зацитувати одне з останніх послань до українського народу з надією на Всемогутнього Бога: 
«Мій Любий многостраждальний український народе! Прошу вас усіх бути голосом правди в цьому світі. Правди про те, що війна завжди є злом, але від цього зла потрібно захищатись, оборонятись, потрібно молитись і просити Божої допомоги. І навіть якщо зло стріляє у нас ракетами, ми маємо право ці ракети збивати. І маємо право мати чим їх збивати, щоб захистити наших людей і весь світ…». 


…«Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! – казав наш національний пророк. І це правда, бо  світло обовʼязково переможе темряву, бо немає такої хмари, щоб закрила сонце, і немає такої ночі, щоб зупинила ранок. Тож Україна звільниться від нападника, і неодмінно переможе його. Ми постійно молимося за це. 

                           
Людмила ОСТРОВСЬКА, 
   спеціальна кореспондентка газети «Сільський  
   господар» у країнах Європи 
м. Валетта (Мальта) 




 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Кролі гризуть клітки: що робити
У кролів усе життя ростуть зуби, які треба сточувати. Тому тварин варто забезпечувати твердим кормом. Інакше вони гризтимуть клітки.
3 години тому
10 причин додати полуницю у свій щоденний раціон
Сезон смачної ароматної літньої ягоди у розпалі. Не пропустіть момент насолодитися нею, адже вона неймовірно корисна для організму.
3 години тому
У Тернополі відкрили Алею пам’яті загиблим захисникам
З нагоди Дня Героїв України на бульварі Тараса Шевченка урочисто відкрили алею пам’яті загиблим в російсько-українській війні військовослужбовцям «ПАМ’ЯТАЄМО! НЕ ЗАБУДЕМО! НЕ ПРОБАЧИМО!». На Алеї розміщені фото з інформацією про наших військових, які загинули в російсько-українській війні від 2014 року, Героїв Тернопільської громади.
8 годин тому
За рік вдалося розмінувати близько 20 тис. кв. км сільськогосподарських земель
Нині замінованою залишається практично третина території країни, при цьому левову частку цієї території становлять землі сільськогосподарського призначення. Тому особлива увага українських саперів приділяється розмінуванню саме цих територій. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга.
9 годин тому
386 трактористів навчаються за кошти держави
А загалом від початку року 9 тис. українців отримали ваучер на навчання за кошти держави на загальну 70 млн гривень. Станом на зараз сума ваучера на може перевищувати 30280 гривень. Якщо вартість навчання дорожча, то роботодавець або людина доплачує різницю самостійно.
9 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Сільський Господар © 2023
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.