Розмову з сільським старостою Василем Колядою розпочинаємо з насущного:  

- На передову їжджу менше, ніж минулого року, бо вже відпала така нагальна потреба. Тепер, видно, армія сама налагодила забезпечення продуктами, - розмірковує Василь Антонович. - Хоча, рівень нашої допомоги фронтові не зменшуємо. Все, що потрібно і кому потрібно, ми стараємося допомагати. І продуктами, і грошима на дрони, на засоби захисту… Люди відгукуються на перший поклик… Багато допомагає волонтер Микола Воробець. Зрештою, в кожному селі є люди активніші, ініціативніші, на яких можна покластися. Але допомагають всі… 

- Коли ми їхали у Великі Вікнини, то по селах бачили могили з національними стягами… 

- Слава Богу, ця біда нас обходить… Поранені є, але, дякувати Богу, не важко. Загиблих нема, але є пропалі безвісти – двоє. Та ми віримо, що хлопці в полоні, просто від них немає звістки… 

Що стосується мобілізації, то з Великих і Малих Вікнин та Котюжиного воює 57 односельців. 

- Як буде далі, після прийнятого закону про мобілізацію, сказати важко, - переймається керівник. - Нас ще не збирали і не розповідали про деталі. Центр комплектації та мобілізації знаходиться в селищній раді у Вишнівці. А на старост покладена функція оповіщення. Хоча, кожен має з’явитися сам… Ви ж самі писали про це у «Сільському господарі»… 

Вже принагідно дякуємо сільському старості за увагу до нашого часопису, питаємо, чи сам передплачує газету? 

- Цього року ще не встиг. Але кожного тижня йду на пошту і купую. Газета цікава, можна багато почерпнути потрібного і корисного. Так що теж дякую вам за роботу… 

Аби не забирати часу в сільського старости, прямуємо у місцеве відділення зв’язку. Хочеться подякувати за роботу людям, яких називаємо друзями. Бо перебуваємо в одному ланцюжку спільної справи: зробити і донести до людей друковану інформацію. Поки поштарка Олександра Мусій розносить по селах листи і пресу, начальниця відділення Катерина Вальчишин приймає відвідувачів та приділяє увагу й нам. Розповіла, що мають у відділенні 78 передплатників «Сільського господаря», в основному – це пенсіонери, хоча є і молодші читачі.  

- Катерино Миколаївно, а Ви пригадуєте часи, коли листоноші ходили з великими сумками, повними газет, журналів, листів. Особливо перед святами… Ті сумки годі було підняти. Такі часи закінчилися? 

- Ні, я б так не сказала. Люди передплачують газети. Хоч і мають мобільні телефони, та пишуть одні одним листи. Менше, ніж колись, але пишуть… 

- А що скажете про «Сільський господар»? 

- От якраз зайшов передплатник, його і питайте, - хитро переадресувала наше запитання Катерина Миколаївна. 

Аркадій Ганжа з Великих Вікнин уже пенсіонер. Зізнається, що в газеті любить читати цікаві новини, захопливі історії, корисні поради, які використовує у своєму господарстві.  

- То газета трохи вам допомагає в теперішній час? 

- Так, коли погода – садимо городи, а як дощ – читаємо «Сільський господар»… 

Вже коли ми прощалися, то ще на завершення запитали у Катерини Миколаївни, які б листи вона хотіла, аби розносили листоноші? 

- Про перемогу!.. 

Тарас ВАСИЛІВ 

На світлині: сільський староста Василь Коляда 

Світлина Ярослава СТАРЕПРАВА 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували