Тому й не дивно, що почуте й написане про Буряківку лягло в основу книжки про сівачів, будівничих і захисників Вітчизни з цього села під назвою «Буряківка: крок у третє тисячоліття». Подав ідею її створення та спонсорував видання  Микола Михайлович. І хоча написано про село та його уродженців, господарів чимало, однак нинішнього року –  не тільки весна тривог і надій аграріїв, а й мужніх захисників України. 

Нові тривожні повідомлення чути чи не щодня із фронту. Хоча подекуди є таки втішні новини, які вселяють непохитну віру в нашу непохитність. Це відчуваєш не тільки з настрою господарів поля, а й до певної міри зі щирого  бажання спілкуватися з людьми, на що ніколи не скупий керівник «Золотої ниви». 

 
Цього дня він також тішив себе реаліями вірності до землі не лише вчорашнього воїна, а нині вже працівника току, від якого залежала якість насіння, Миколи Бойчука, бригадира тракторної Миколи Кучерка, а й сівачів-механізаторів Володимира Нестора, Андрія Жовтюка, Михайла Шведа. Завдяки їм вчасно: закрито вологу, підживлено озимі культури, посіяно ярі зернові. Багато буряківців захищають країну, тому  Володимиру, Андрію та Михайлові доручено в господарстві весь цикл весняно-польових робіт, адже резервних кадрів уже немає. Тому ніхто з них не втрачає темпів посіву, бо за зерновими йдуть цукристі.  

«Сіємо всі зернові, починаючи від ячменю, пшениці, і завершуючи кукурудзою та гречкою, – розповідає пан Микола. – І це виправдовує себе. Цукрові буряки  також вирощуємо кожного року, хоча деякі аграрії відмовились від цієї технологічно затратної культури. Наші ж пайовики звикли до того, що на паї ми даємо, крім збіжжя, ще й цукор. Цього року ми дещо зменшили посівні площі під кукурудзу, соняшник і ріпак через проблеми з реалізацією врожаю цих культур». 

Та попри все високі темпи посівної потребують зібраності  кожного трудівника. Власне, до таких, хто цінує роботу, в директора підприємства особливе ставлення. Він дорожить сумлінністю виконавчого директора Миколи Долотка-молодшого та багаторічним досвідом свого заступника, агронома Володимира Конета, як, зрештою, кожного односельця, в якого ставлення до землі-годувальниці як до живого організму. 

…Буряківка цими днями засіває ниву насінням цукрових. Земля по структурі фракцій – як лісові горішки, поля рівненькі, техніка високопродуктивна.

 
«Як бачите – нічого нового: ті ж поля, ті ж віддані справі люди, – каже Микола Михайлович. – Все маємо своє, нічого не позичаємо, але оновлення техніки на часі, бо якомога більше ресурсів прагнемо віддати фронту і перемозі над агресором». 

Ольга ЛИЧУК, 
спеціальна кореспондентка газети «Сільський господар» у Чортківському районі 
 

На світлинах: директор ПП «Золота нива», заслужений працівник сільського господарства України Микола Долотко; один із найкращих механізаторів «Золотої ниви» Володимир Нестор. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували