Ігор Юхновський – політик старого гарту у прямому сенсі цих слів. 98-річний учений, фізик-теоретик є найстаршим із нині живих депутатів Верховної Ради з усіх скликань: він обирався у перше з них – ще у 1990 році, загалом є нардепом чотирьох скликань. Юхновський представляв у Раді Народний Рух і блок «Наша Україна». Був першим віце-прем’єр-міністром України у 1992–1993 роках, а за президентства Віктора Ющенка головував в Інституті національної пам’яті. 

Один із безпосередніх учасників проголошення незалежності України, ветеран Другої світової Ігор Рафаїлович розповідає про своє бачення помилок, яких припустилися сучасні воєначальники, дає поради Президенту Володимиру Зеленському, як можна наблизити перемогу. 

Москва ніколи не буде тримати слова  

«Нинішня ситуація є складна і вкрай заплутана, через те, що ми протидіємо величезній і набагато сильнішій за нас державі, – починає розмову Юхновський. – Ми зможемо перемогти лише в одному випадку: якщо будемо мати неймовірно сильну і сучасну технологічну допомогу від світу, бо вирішення нашої української долі фактично перебуває в руках Європи і Америки. Нам потрібна їхня найновіша зброя, якою ми могли б переломити хід цієї війни і змусити росіян до мирних переговорів. Для початку вони мають відійти з нашої території та забрати із собою міни, які кругом розставили, і з цього почнуться мирні перемовини. Але річ у тому, що незрозуміло, з ким ми маємо ці розмови почати. Для початку треба розібратися, хто така є москва, яка означає по-нашому – «гнила вода» (йдеться про угро-фінську версію походження топоніму), і хто в тій «гнилій воді» верховодить. «Гнила вода» ніколи не буде тримати слова перед будь-ким у світі, як і не тримала його ніколи. Це за природою нікчемні люди». 

– Як бути в ситуації, коли з усіх боків сипляться оцінки, що Україна не в змозі в найближчому майбутньому вийти на кордони 1991 року. Які реальні завдання треба ставити зараз? Можливо, робити ставку на внутрішні процеси в самій росії? 

– Я вважаю, що важливе і одне, і друге. Варто пам’ятати, що Україна юридично абсолютно законно, згідно з конституціями тодішнього Радянського Союзу та УРСР,  офіційно стала державою в 1991 році. Але юридична правота, яка очевидна для всього світу, неочевидна для того, хто Україну зараз атакує. Путін просто не визнає цих кордонів під приводами, які вигадує на ходу. 

«Зеленський – абсолютно несподіваний самородок» 

– Ще у 2021 році Ви казали, що оборонна стратегія України веде до того, що військо рано чи пізно починає розкладатися психологічно і це стає першим кроком до програшу. І єдиний спосіб відновити територіальну цілісність – це війна і перемога. Ви вважаєте, що Україні треба було раніше вирішувати питання окупованих територій?  

– Путін зараз є одноосібним диктатором росії, як сталін був одноосібним диктатором Радянського Союзу. Вся війна росії з Україною повʼязана з тим, що в росії панувала диктатура і панує до цього часу. А диктатура залежить від розуму диктатора і групи людей, що його оточує. Якщо цей розум недалекий, то ми маємо те, що маємо. 

Звичайно, тут є і наша вина. Ми одержали дві неймовірні поразки за часів попереднього президента – під Іловайськом і під Дебальцевим. Ми одержали їх абсолютно у звʼязку з поведінкою нашого командування. Батальйони добровольців, керовані набагато розумнішими людьми, ніж офіційне командування армії, зробили більше. Коли добровольчі батальйони зайняли Іловайськ і в такий спосіб  фактично оточили Донецьк, почалися суперечки… Яке вони мали право це робити, коли Генштаб не дав на це дозволу…  І замість того, щоб закріпитися, почали сваритися і дочекалися, що росіяни оговталися. Це були дві страшні поразки України, які й вирішили долю подальшої війни. 

У країні має бути другий фронт –  освіта та наука 

– Ви згадали про минулого президента. А перемогу Володимира Зеленського на виборах Ви назвали «великою флуктацією, відхиленням від рівноваги» і казали, що йому багато чому треба вчитися. Чому він, на Вашу думку, навчився у цих екстремальних умовах? 

– Якщо чесно, я голосував за попереднього президента Порошенка, бо цього зовсім не знав. Я оцінюю Зеленського як абсолютно несподіваного самородка, досвід якого полягав у тому, що він зіграв роль президента у фільмі і якого ніхто не очікував побачити на такій посаді.  
Він навчився говорити із сильними світу цього, а цього вже достатньо для того, щоб поважати його як президента України. Ця війна почалася не за теперішнього президента. Зеленський її застав і все-таки зумів отримати допомогу майже всього світу проти російської агресії. 

– Але зараз ці його персональні чари поступово розсіюються… Йому треба вигадувати  нові і нові  засоби, аби ця допомога не зупинялася... 

– По-перше, йому треба мати за спиною розумну Верховну Раду, яка має стати співкерівником України. Тим більше, що у його партії там більшість і цим треба максимально скористатися. Той факт, що українці змогли протистояти росії і бити її війська на фронтах, говорить про те, що українські офіцери і солдати є дуже здібними. Вони швидко оволоділи складною технікою, яку одержували від Заходу, чому всі дивувались. Основне завдання президента – максимально використати ці природні здібності українського народу. 

У країні має бути створений другий фронт і президент Зеленський може його створити найшвидше та найефективніше. Україна повинна бути відомою своїм рівнем навчання, науки та культури. Бо зараз ми не чуємо українського уряду: його міністри не звітують за свою роботу перед Верховною Радою і ніхто не може контролювати, чи вони щось знають чи просто випадково стали урядовцями.

Тому проблема науки й освіти в Україні і стає другим фронтом. Як відомо, наука в Другій світовій війні витягнула Радянський Союз, коли в ньому була дуже швидко створена атомна бомба. Ви можете іронічно сприймати мої слова, але, якщо казати про наступну мобілізацію, то у школи мають мобілізуватися нові вчителі-чоловіки, які є найсильнішими випускниками університетів. І коли Україна розверне у себе цей освітній фронт, якому буде аплодувати увесь світ, це буде вигідно для всіх. Україна має вийти нагору як культурна та дуже інтелігентна держава.  

– Але освіта дасть свої плоди через тривалий час. А країна стоїть перед викликами, які треба вирішувати вже зараз. Так, з одного боку, суспільство хоче перемоги, з іншого – охочих здобувати цю перемогу зі зброєю в руках дедалі менше. Як витягати суспільство з цієї психологічної ями? 

– Його треба не тільки з психологічної ями витягати, а й з технологічної – коли найздібніші чоловіки підтягнуть за собою шкільну молодь. Треба укріпити психологію та рівень гідності учнів. Це зростання свідомості, звичайно, допоможе нам перемогти в цій війні. 

– Ви були солдатом червоної армії під час Другої світової війни. Узагалі можна ці війни порівняти, якщо винести за дужки різницю у воєнних технологіях? 

– У ті часи я був сапером і мінером. Там, де ми йшли, не було жодного вцілілого села. Ми спали в лісах просто на землі. Цілий день горів вогонь, на вечір попіл закривали плащ-палаткою, двоє з нас лягали по краях, а третій їх укривав ще двома плащ-палатками і тоді всередину залазив. То були зовсім інші обставини, ніж ті, в яких перебувають теперішні солдати. І ми не одержували жодних грошей.  

Поки що  я дивуюся росії, де у мене було багато друзів – і академіків, і професорів фізики. Я дивуюся, як вони сильно принишкли перед диктатурою путіна, так само, як весь Радянський Союз принишк перед диктатурою сталіна. Але є один могутній чинник – час. Він привів до того, що сталін захворів... Гадаю, так станеться врешті і з путіним, та нам, звісно, не хотілося б так довго чекати.  

Але зараз найголовніше – фронт, де ми маємо здобути низку блискучих перемог. По всьому периметру наших кордонів ми, звичайно, цього не зможемо зробити, бо для цього треба мати величезну силу, а такої власної ми не маємо. Але гадаю, що і генеральний штаб Сполучених Штатів і НАТО все-таки розуміють, що нам потрібно надати абсолютно найсучаснішу і найефективнішу зброю.  

Президенту слід розраховувати на підтримку команди  

– Щодо сильної команди, яка, на Вашу думку, має бути навколо президента?  

– Зеленському якраз дорікають, що він прикипів до своєї команди, що не чує інших думок. Згідно з другим законом термодинаміки, ізольована система розпадається. Те саме стосується й ізольованого командувача. Тому ознака сильного – мати дружню команду розумних поміркованих людей. На військовому фронті має бути один абсолютний командувач із розумінням, що він має вчитися. А для цього він має говорити з найрозумнішими офіцерами і за кордоном, і тут. 

Зараз – зовсім не те, що було в 1941 чи в 1945 роках. Німці, як солдати, були дуже вправні. Але у ту війну я брав автомат в руки, і питання набоїв в мене не існувало взагалі. Їх було стільки, скільки потрібно. А зараз я чую, що для зброї, яку одержуємо, набоїв іноді не буває через те, що ми самі нічого не виробляємо. 

Якщо ворог наступає на вас, ви не можете заощаджувати патрони. Зброя має працювати безперервно, тому патронів нам треба дуже багато, і їхнє виробництво можемо і в себе налагодити. Це можуть робити навіть жінки, працюючи в три зміни. Мінізаводи для виробництва патронів мають бути негайно перевезені й установлені в Україні. Мають бути навчені робітники, які на них працюватимуть. Тоді й не будемо набридати нашим партнерам проханнями, що те й те нам треба. Тому теперішня війна здається мені психологічно набагато складнішою для солдата, ніж та, на якій я був. Тоді все було простіше. 

Павло ВУЄЦЬ  


 

 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували