Підрахували, що доросла людина повинна зʼїдати приблизно 660 г редиски за рік. Це мізерно мала кількість порівняно з іншими овочами і фруктами, однак зауважте: їдять редиску найчастіше весною, тоді, коли іншої свіжої зелені ще немає.

Незважаючи на свої маленькі розміри, редиска містить безліч корисних елементів. Вона багата на білок, вітаміни та мікроеле­менти: калій, кальцій, залізо, фосфор, на­трій, магній, марганець, мідь тощо. Завдя­ки тому, що аскорбінова кислота присутня в редисці у великій кількості і перебуває у вільному стані, вона легко і повністю за­своюється. Найбільше вітаміну С в редисці з яскравим забарвленням по всій поверхні. У коренеплодах з білими «носиками» його трохи менше, і ще менше в білих сортах. Гір­коти й аромату редисці надають ефірні олії, які поряд з іншими корисними властивостя­ми мають ще й бактерицидний ефект.

Корисне у редисці все – від верхівки до хвостика. Тому не поспішайте вики­дати листя, його теж можна і потрібно додавати у свій раціон – в салати, супи. Звичайно, за умови, що воно не прив’яле і не жовте. Його смак добре поєднується з яйцем, сметаною, сирами і копченос­тями.

Цей маленький рожевобокий лікар до­помагає розвʼзувати різні проблеми зі здоров’ям.

Посилює обмін речовин і сприяє кра­щому засвоєнню білкової їжі. Тому редиску рекомендують тим, хто має зайву вагу.

Клітковина редиски добре впливає на діяльність кишківника і допомагає виводи­ти з організму надлишковий холестерин.

Підвищує еластичність судин, що дає змогу використовувати редиску для профілактики захворювань, пов’язаних із кров’яним тиском.

Високо цінують дієтичні властивості редиски. Вона здатна виводити з організму шлаки.

Антоціан, що входить до складу шкірки овоча, має здатність пригнічувати ріст ра­кових клітин. Тому, на думку вчених, введення редиски у раціон два-три рази на тиждень допоможе захистити ваш організм від багатьох захворювань.

Редиску з обережністю слід вживати людям з виразковою хворобою шлунково-кишкового тракту, гастритом, ентероколі­том. У разі розладів кишківника так само варто на деякий час відмовитися від її спо­живання, тому що редиска має легкий про­носний ефект.

Налягати на редиску не слід тим, хто по­терпає від хронічних захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, підшлункової за­лози, печінки і жовчного міхура, а також серцево-судинної системи.

0

0

0

0

Ви вже відреагували