Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

«Для мене честь – шити для фронту»: як волонтерка зі Збаража допомагає захисникам

У Збаражі майстерню з ремонту одягу Лариси Каторож знають усі. Той, хто хоч раз звертався за послугами цієї умілиці, обов’язково повертається до неї знову і знову.

«Для мене честь – шити для фронту»: як волонтерка зі Збаража допомагає захисникам

У Збаражі майстерню з ремонту одягу Лариси Каторож знають усі. Той, хто хоч раз звертався за послугами цієї умілиці, обов’язково повертається до неї знову і знову.

1 рік тому Джерело:

 

СОРОК РОКІВ У ШВЕЙНІЙ СПРАВІ 

 

– У швейній справі я сорок років, ще з дитинства цікавилася шиттям, – розповідає Лариса Едуардівна. – Моя мама працювала у Збаразькому побуткомбінаті, у трикотажному ательє. То я, можна сказати, виросла серед швейних машинок. Тому питання вибору професії у мене не стояло. Завжди хотіла бути кравчинею. Навчалася у Тернопільському профтехучилищі, після цього у Збаразькому побуткомбінаті шила жіночий одяг за індивідуальним замовленням. Працювала закрійником на спільному українсько-польському підприємстві. 

 

У нелегкі дев’яності роки довелося шукати іншого хліба. Деякий час торгувала на базарі. Але пізно ввечері все одно сідала за машинку. Завжди мала замовлення від родичів, сусідів, знайомих. Новий одяг тоді непросто було придбати. Тому й просили люди, щоб комусь щось пошити чи старе перешити. Отримувала замовлення і від наречених. Купити весільну сукню в той час було проблемою. Тож доводилося самій шити. 

 

Десять років тому Лариса Каторож відкрила у Збаражі власну майстерню з ремонту одягу. Відтоді її двері зачиняються хіба лише на релігійні свята. Переважно люди просять ремонтувати одяг. Також жінка займається пошиттям вишиванок. 

 

– До мене приходять цілі покоління збаражан, – каже пані Лариса. – Мені дуже приємно, адже люди довіряють, оцінюють мою працю. Я люблю шити, отримую від цього велике задоволення.

 

ЩОБ НА ФРОНТІ БУЛО ТЕПЛО

 

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Лариса Едуардівна без вагань стала допомагати фронту. Вирішила робити те, що вміє  найкраще – шити.

 

– У перші два тижні війни разом із збаражанками я плела сітки, потім до мене звернулася волонтерка, розповіла, що у Тернополі жінки шиють для військових устілки зі старих пальт. Запитала, чи могла б я такі робити, – пригадує Лариса Едуардівна. – Звичайно, я відразу погодилася. Того ж дня на сторінці нашої церкви у фейсбуці ми написали, що потрібно матеріал для устілок. На цей клич люди відгукнулися миттєво. За кілька днів у моїй майстерні, площею сорок квадратних метрів, не було де ногою ступити. Половина приміщення по пояс закладена пальтами. Охочих допомогти виявилося багато. Ніхто не міг сидіти вдома, усі розуміли, що треба допомагати. Одні жінки пороли одяг, другі обрізали, інші малювали по лекалу, складали, потім нашивали їх на фольгу. Не покладаючи рук, ми пів року працювали щоденно від самісінького ранку до пізньої ночі. Забували про холод, думали лише про те, щоб було тепло нашим захисникам.

 

«ВСЕ МОЖЕ ЗАЧЕКАТИ, А ВІЙСЬКОВІ – НІ»

 

Крім того, на початках до Лариси Каторож часто зверталися місцеві тероборонівці з проханням відремонтувати плитоноски. 

 

– Робити це було непросто, бо не кожна машинка може шити брезент, – каже пані Лариса. – Добре, що в мене є ще стара радянська, якій це «до снаги». Крім неї, маю ще дві. Вони постійно у роботі. Працюю над замовленням волонтерів – шию адаптивну білизну для поранених бійців. Буває, що зателефонують зі штабу, кажуть, що їдуть на фронт, потрібна спідня білизна для воїнів. Часто звертаються військові, які приходять у відпустку. Зазвичай приносять форму, яку треба відремонтувати терміново. Торік знайомий захисник приїхав додому якраз на Великдень, йому дали тільки три дні відпочинку. Телефонує мені і каже, що потрібна моя допомога. Незважаючи на те, що був другий день Пасхи, я пішла у майстерню. У таких ситуаціях відкладаю всі справи і беруся до роботи. Бо все може зачекати, а військові – ні.

 

Ніколи не забуду, як ремонтувала одному військовому одяг, обпалений фосфором. Через пів року цей захисник повернувся додому на щиті. Кожна така втрата мене дуже болить. Тому я з особливою відповідальністю виконую замовлення військових. Для мене честь – шити для захисників. Маю надію, що і я своєю працею наближаю перемогу. Радію, коли захисник приїжджає у чергову відпустку і знову приходить у мою майстерню або ж, побачивши на вулиці, вітається. Перше, про що тоді думаю: «Слава Богу, що живий». Так хочеться якнайшвидшої перемоги, щоб усі наші воїни повернулися додому.

 

Марія БЕЗКОРОВАЙНА

 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Українці вʼїжджатимуть до ЄС по-новому: Європарламент схвалив рішення
Європарламент схвалив запровадження нової системи в’їзду-виїзду на зовнішніх кордонах ЄС. Нову систему почнуть розгортати вже восени. Передбачається, що розгортання системи триватиме 180 днів. Після запровадження нової системи проходження кордону має стати швидшим.
36 хвилин тому
Як вирощувати великі та солодкі кавуни у холодному кліматі
Більшість із нас вважає, що кавуни – це виключно південна культура. Однак насправді навіть у холодному кліматі їх можна виростити неймовірно великими й солодкими, якщо правильно підібрати добрива. Агрономи розповіли, як вирощувати великі кавуни навіть у холодному кліматі.
50 хвилин тому
Баклажан - захисник серця і судин
Баклажани – не лише смачний інгредієнт для багатьох страв, а й цінний продукт для підтримки здоров’я. Завдяки багатому складу поживних речовин вони сприяють зміцненню серця, покращенню травлення та профілактиці захворювань.
56 хвилин тому
Сяйво добра й опіки: історія тернополянки Ольги Гумен і її невтомних "Їжачків"
Часто можна почути, що українки – одні з найкращих жінок у світі. Вони зачаровують своєю вродою, працьовитістю та невгасимою жагою до життя. Але після розмови з тернополянкою Олею Гумен я переконана: вони не просто одні з найкращих – вони найкращі!
60 хвилин тому
Навіщо досвідчені господині додають сіль у воду для миття підлоги
Багато господинь під час прибирання прагнуть того, щоб підлога не просто блищала від чистоти, а й залишалася такою якомога довше. Є багато варіантів серед побутової хімії які допоможуть, але не всі готові витрачати на них кошти.
60 хвилин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1А
+38 (067) 65-348-06
с[email protected]
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.

Сільський Господар © 2023 - 2025
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.