В наших селах, у ПСП агрофірма «Горинь», нині не знайдеться жодної людини, яка б не внесла частку своєї душі та праці у благодійницький рух. Кожен воєнний рік, здається, дає подвійну енергію для праці заради зміцнення продовольчої безпеки країни. 

Незважаючи на низькі ціни на вирощені сільськогосподарські культури, збільшення грошових затрат на придбання паливно-мастильних матеріалів, міндобрив, препаратів захисту рослин, селяни долають труднощі і  гідно утримують господарство. Доповнилися прикрощі й через те, що з колективу пішли воювати кілька десятків працівників робітничих професій. У боях проти окупантів геройськи загинули Микола Дягілев, Артур Романюк і, шануючи їх пам’ять і щоденний подвиг воюючих членів хліборобського колективу, доводиться на мирній ниві трудитися за себе і за них. 

 
Очолюване горинське господарство вмілим господарником, заслуженим працівником сільського господарства України Осипом Гасюком, який відзначений багатьма державними нагородами, в другому році війни досягло не тільки хороших виробничих показників, а й наростило. Зокрема, урожайність озимої пшениці зросла на 11 центнерів на кожному посівному гектарі, соняшнику – на вісім проти минулорічного. Тваринники збільшили продаж молока екстра ґатунку на 47 тонн, а надій на кожну фуражну корову становить 11 тисяч кг молока. 

Поряд з цим, трудівники полів і ферм ні на мить не полишають у ці важкі часи благодійну діяльність, активно включившись у всеукраїнський волонтерський рух. Ще з перших тижнів початку війни агрофірма виділила на потреби ЗСУ три потужні автомашини, причіп, 6 тонн пального. Щоразу господарство долучається до надання допомоги продуктами харчування, відправлено для виготовлення м’ясних консервів на м’ясокомбінат 70 голів свиней, а 40 голів цих тварин та 30 голів ВРХ виділено місцевим волонтерам для приготування ковбасних і м’ясних виробів військовим на великі  релігійні свята. 160 тонн пшениці та ячменю переробили на крупи і відправили на бойові позиції.  

Спілкуючись та узгоджуючи благодійні справи з волонтерами, «горинці» взяли участь у зборі коштів на придбання 10 автомобілів різних модифікацій для потреб українського війська.

  
У кожному виробничому колективі гуртуються доброчинні групи для акумулювання грошових пожертв і продуктів харчування. Так, брати Олександр і Володимир Буряк разом із Михайлом Березюком, Михайлом Ліщуком, Іваном Козачуком налагодили в домашніх умовах ремонт несправних автомобілів, привезених із бойових позицій. Цього року доправили бійцям вже три відремонтованих автомашини, туди ж потрапила партія захисних щитків, які убезпечують життя воїнів-стрільців, виготовлених руками агрофірмових умільців. На черзі – так звані бійниці для кулеметників, що проходять випробовування. Вони також для безпеки життя бійців від ворожих куль.  

Нещодавно в село Борсуки надійшла приємна звістка про визнання в обласній  номінації  «Людина року-23» оператора машинного доїння, волонтерки Богдани Барви. Вона з сім’єю не тільки готує на фронт сотні свічок, пече смаколики, а й згуртовує своїх колег збирати кошти для придбання дронів, автомобілів, необхідних речей для військових. Значною є допомога від керівництва агрофірми сім’ям захисників. 

Координувати благодійний рух допомагає співпраця з відомими волонтерськими фондами та організаціями «Розвиток Тернопілля», «Брат за брата», «Схід та Захід – єдині», волонтерськими активістами міста Ланівці.  

Підсумовуючи доброчинні справи агрофірми за два воєнні роки, головний бухгалтер підприємства Віталій Пальчик, не заглядаючи у папери, впевнено назвав суму благодійності: в грошовому еквіваленті – 4 мільйони 600 тисяч гривень. 

У хліборобській праці існують укладені ще із давньої давнини жнивні, хлібозбиральні пори року. В сьогоднішній воєнний лихолітній період вони стали щоденною благодійною жницею. 

Григорій ВОЛЯНЮК 
с. Борсуки на Лановеччині 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували