Для того, аби перетворити урожай на гроші, необхідно розв’язати дві задачі. Перша – логістична. 80% власників та керівників аграрних підприємств вважають логістику ключовою проблемою поточного року, згідно з опитуванням спілки «Борошномели України». 

Проблема зрозуміла, адже для вивезення на продаж тільки додаткового урожаю потрібно: 1 000 суден-суховантажів, або 100 000 вагонів, або 300 000 фур-зерновозів. Не варто забувати про загрози  від російських військових моряків на Чорному морі та шкоду від польських водіїв-далекобійників на західному кордоні. 

Друга задача – ціна зерна. Саме через зниження цін на світових ринках, зернові (пшениця, кукурудза, ячмінь та овес) вже другий рік поспіль збиткові для фермерів, що їх вирощують. 

Обидві задачі вирішує переробка зернових на продукти із доданою вартістю, тобто борошно, крупи, макарони та інше. Наприклад, фінські житні сухарики Finn Crisp в українських супермаркетах продаються по $2 за 200 г. Магія переробки підвищила ціну жита до $10 000 за тону. 

Як і у випадку з м’ясопереробкою, найбільший оптимізм виникає у постачальників технологій та обладнання для переробки. Вони обіцяють до 100% прибутку. Кажуть, що цього року у них вже черги із замовників. Ще один плюс – переробка зернових зараз є глобальним трендом. На форумі «Розвиток попри війну: зерно і переробка» головний економіст інвестцентру FAO ООН Дмитро Приходько навів низку цифр. З 2000 року світова торгівля борошном зросла в 5 разів, а торгівля іншими продуктами переробки зернових - у 8,4 раза.

Які мінімальні інвестиції потрібні для зернопереробки та що вигідніше виробляти? LIGA.net пропонує експрес-аналіз кількох варіантів: 

Борошно 
$150 000 коштує млинова установка потужністю перероблювання до 20 тонн зерна на добу. Такий «калібр» обладнання дозволяє опрацьовувати одну автомобільну фуру з зерном щодня. 435 грн з тонни переробленої пшениці становить прибуток млина, що переробляє 20 тонн зерна на добу. 
6%  - рентабельність переробки пшениці на борошно. Додаткові доходи забезпечують лінії фасування борошна, а також його вітамінізації. 
Зменшення собівартості можливе завдяки виготовленню паливних пелет з висівок для опалення виробничих приміщень. Такі пелети можна продавати. Їх ринкова ціна вдвічі вища за ціну висівок. 

Висновки: мінімальна рентабельність виробництва борошна дуже чутлива до зміни вартості будь-якої виробничої складової. 6% прибутку від млина робить інвестиції в таке виробництво дуже ризикованими. Навіть якщо це кошти через державну програму кредитування 5-7-9. Інша річ, якщо млин є базовим елементом власної пекарні або виробництва макаронних виробів. 

Крупи 
$70 тис. коштує комплекс з виробництва круп (круподерня), потужністю до 20 тонн зерна на добу. 1 950  грн з тонни переробленого гороху становить прибуток круподерні, що переробляє 20 тонн сировини на добу. Тобто, 20% рентабельність перероблення гороху на крупу. Це за умови, що гуртові ціни за тонну горохової крупи становлять 14 000 грн, а кормових відходів 2 000 грн за тонну. 

Висновки: рентабельність виробництва круп дозволяє достатньо впевнено дивитися в майбутнє, зважаючи на світові тренди. А 20% прибутку від круподерки робить привабливими інвестиції в таке виробництво. Особливо, якщо ці кошти залучені через державну програму кредитування 5-7-9. 

Пластівці 
$75 000 коштує комплекс з виробництва пластівців, потужність якого дозволить переробити крупу, отриману внаслідок переробки 20 тонн зерна на добу. Це вартість виробничої лінії, яка доповнює вже наявну круподерню вартістю $70 000. 6 830 грн з тонни переробленого гороху становить прибуток від виробництва пластівців унаслідок переробки 20 тонн сировини на добу. 66% - рентабельність переробки гороху на пластівці. Це за умови, що гуртові ціни за тонну горохових пластівців становлять 22 000 грн, а кормових відходів 2 000 грн за тону.

Висновки: рентабельність виробництва пластівців дозволяє дуже впевнено дивитися в майбутнє. 66% прибутку від комплексу з виробництва пластівців забезпечує високу привабливість інвестиції в таке виробництво. Навіть якщо кошти залучені під ринкову кредитну ставку. 

Макаронні вироби 
$340 000 коштує комплекс з виготовлення макаронних виробів, потужність якого еквівалентна обсягу борошна, яке отримують від переробки 20 тонн зерна на добу. Це вартість виробничої лінії, яка доповнює вже наявний млин вартістю $150 000. 

6 722 грн з тонни переробленої пшениці становить прибуток з виробництва макаронних виробів (у разі переробки 20 тонн сировини на добу). 82% - рентабельність виробництва макаронних виробів. Це за умови, що гуртові ціни на тонну макаронів становлять 28 000 грн. З однієї тонни пшениці отримують 550 кг борошна вищого ґатунку, необхідного для виробництва макаронів. 

Висновки: рентабельність виробництва макаронних виробів найвища серед інших варіантів переробки зернових. Вона досяжна лише завдяки вищим вимогам до сировини, обладнання та фахівців. Неможливо забезпечити потрібну якість на примітивному обладнанні, без фахових технологів та за відсутності борошна стабільної якості. Адже саме цей продуктовий сегмент найбільш конкурентний завдяки значній частці якісної імпортної продукції, переважно – італійської. 

Лише в разі наявності доступу до трьох вище згаданих ключових складових є сенс робити інвестиції у виробництво макаронних виробів. 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували