Небезпека для транспортування сільгосппродукції на експорт морським шляхом, блокування сухопутних кордонів, зрештою неприйнятні ціни на окремі зернові та технічні культури спонукають аграріїв до осмислення необхідності зміни філософії аграрної економіки України. Йдеться про її перехід від сировинної до продовольчої моделі з глибокою переробкою власної сільгосппродукції.  

Власне, на цьому наголосив голова ради обласного об’єднання сільгосппідприємств, директор ПАП «Аркадія» Микола Пилипів, відкриваючи спільне виїзне засідання президії ради і колегії департаменту агропромислового розвитку ОВА на базі ТОВ «Агро-Млин» у Скалаті на Підволочищині. Тож першим питанням порядку денного йшлося про досвід запровадження сучасних технологій у ТОВ «Агро-Млин» під час переробки власної сільгосппродукції та отримання продовольчих товарів із максимальною доданою вартістю.  

Це складний процес  передусім у новітніх технологіях, сучасному устаткуванні і, що найголовніше – конкуренції на світовому продовольчому ринку. На користь того, що рано чи пізно цю роботу потрібно починати, Микола Пилипів навів кілька аргументів. Понад 70% урожаю зернових і олійних культур господарства нині експортують у вигляді сировини для економіки інших країн. Країни-імпортери переробляють їх на товар із великою доданою вартістю і у 5–10 разів отримують більший прибуток, ніж українські аграрії. Завдяки глибокій переробці аграрна економіка України (за оцінкою експертів) може отримувати сотні видів продукції з високою доданою вартістю, попит на які зростає на глобальному ринку на 5–7 відсотків щорічно. Частка доданої вартості в агровиробництві сягатиме до 28 відсотків, а експортна виручка – до 41 млрд  дол. США на рік. 

Вирощування сільгоспкультур і переробка частини врожаю – за таким правилом вже не один рік працює ТОВ «Агро-Млин», який очолює відомий господарник Богдан Олійник. На його думку, у цьому має бути загальна стратегія держави. Вирощувати високі врожаї аграрїї вже навчилися, 10 тонн зерна з гектара пшениці нікого не дивують, але потім починаються проблеми з реалізацією. Поки не почнуть ходити кораблі, не розблокують кордони, ці проблеми залишатимуться. Отож  глибока переробка власної продукції – це вимога часу і шлях на вітчизняні та світові ринки. 

ТОВ «Агро-Млин» має в обробітку 2200 гектарів землі і займається рослинництвом. А переробкою продукції на борошно, крупи –  дочірня фірма «Скала-Дар». За плечима керівника Богдана Олійника навчання в Одеському харчовому інституті, де, свого часу, хороша теоретична підготовка дала нині вагомі практичні результати. Крім цехів переробки продукції, у власності «Агро-Млина» два цегельних заводи, (за сезон виробляють до 7 млн штук цегли), 30-гектарний сад, який є можливість розширювати. Цього року зібрали в середньому по 20 тонн вишні з гектара, а один із сортів видав по 28 тонн(!). Гроші закупівельники платили наперед. Нині, за словами Богдана Степановича, у господарстві вивчають питання облаштування сховища для фруктів. 

Учасники спільного виїзного засідання оглянули цехи,  де на місяць у середньому переробляють до 3 тисяч тонн зернових і технічних культур, частину переробленої продукції – соєву олію вже експортують у країни ЄС. Встановлений теплогенератор потужністю 2,5 Мега Ват, що працює за рахунок спалювання відходів переробки. Цього року  під час жнив у господарстві не використали жодного куба газу на досушування зерна. Два-три кілограми відходів з очищення та переробки зерна еквівалентні одному кубу газу. Економія палива очевидна. Команда Богдана Олійника, заслуженого працівника сфери послуг України постійно працює і над тим, аби у перспективі забезпечити повну автоматизацію виробничих процесів на переробних виробництвах.  

– Не сповільнювати те, що робите, – побажав Богдану Олійнику Герой України, директор ТОВ «Україна» Олег Іванович Крижовачук. – Це нові робочі місця, технології, перспективне майбутнє. Розумний вчиться на своїх помилках, а не на чужих. «Перехворівши» ними, йде далі і розвиває виробництво. 

Про фінансову підтримку агропромислового розвитку через грантові програми та кошти європейських донорів, ситуацію на ринку продовольства, а також про вимоги до організації переміщення великогабаритної сільськогосподарської техніки учасників засідання проінформував директор департаменту агропромислового розвитку ОВА Володимир Стахів. За його словами, гранти переважно виділяють на садівництво, переробку продукції і кредитування. Цього року аграрії Тернопільщини отримали 704 кредити, зокрема, за програмою кредитування «5–7–9» було надано 545 кредитів на суму 1,9 млрд грн.  

Володимир Миронович повідомив, що у тваринництві за кількісними показниками область на четвертому місці в Україні, щодо обсягів виробництва – на третьому. Він також ознайомив учасників засідання із ситуацією в торговельних мережах і з вимогами стосовно переміщення великогабаритної сільськогосподарської техніки. 

Аграрний сектор – найбільший платник податків в нашій області. Левова частка з них надходить від потужних аграрних підприємств, керівники яких входять до складу президії ради обласного об’єднання сільгосппідприємств. Вони не тільки платять податки, наповнюють бюджети всіх рівнів, а й виплачують середню заробітну плату своїм працівникам, які воюють на передовій, суттєво допомагають Збройним силам України продовольством, технікою, коштами.  

…У порядку денному виїзного засідання був розгляд ще одного питання: про кандидатуру для участі у щорічному конкурсі «Людина року» в номінації «Аграрне виробництво». Запропонували кандидатуру директора ТОВ «Агро-Млин» Богдана Степановича Олійника, яку члени президії підтримали одноголосно. То ж побажаймо йому перемоги! 

Петро ГУДИМА 
Світлина Івана ПШОНЯКА 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували