«15 вересня спливає заборона Європейської Комісії на імпорт українських зернових до ЄС. Підстав продовжувати це рішення немає», - наголосив речник МЗС Олег Ніколенко. 

У цьому зв'язку, речник назвав п’ять основних причин, що свідчать про відсутність цих підстав:  

По-перше, Україна та Євросоюз створили спільну координаційну платформу, в рамках якої пропрацювали всі застереження з боку деяких європейських країн. 

По-друге, експорт української сільськогосподарської продукції не є причиною дестабілізації європейського ринку. «Незважаючи на заборону Єврокомісії та тривалу відсутність імпорту українських зернових, проблеми фермерів Словаччини, Польщі, Румунії та Угорщини не були врегульовані. Необхідно, аби насамперед їхні уряди знайшли національні рішення (і точно не за рахунок обмежень для України). Для цього Брюссель має низку інструментів підтримки». 

По-третє, рішення Болгарії відновити імпорт українських зернових лише підтверджує безпідставність односторонніх обмежувальних заходів. 

По-четверте, штучне обмеження українського експорту грає на руку рф, яка є конкурентом України на світових ринках зерна. «Для росії заборон на ринку ЄС немає. Скорочення поставок українського зерна означає можливість для рф заробляти більше грошей на війну проти України». 

По-п'яте, заборона на імпорт в принципі протиправна. «Вона порушує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а також принципи і норми Єдиного ринку ЄС», - додав Ніколенко. 

Окрім того, як сказано у заяві на сайті МЗС, Україна розраховує, що після 15 вересня європейська сторона скасує будь-які обмеження на українську сільськогосподарську продукцію. Зокрема, такий крок дозволить припинити порушення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також принципів і норм Єдиного ринку ЄС. 

Разом з тим, для усунення раніше заявлених застережень зі сторони деяких європейських країн, Україна та Єврокомісія провели системну роботу в межах Спільної координаційної платформи. Зокрема, сторони досягли домовленостей про збільшення потужностей Дунайського коридору, перенесення санітарного та фітосанітарного контролю з кордону до країн призначення української продукції, моніторинг врожаю, обсягів зберігання зернових та торговельних потоків на кордоні. У контексті вироблення довгострокових рішень сторони також визначили кроки задля розбудови нових зерносховищ на території ЄС, сформували альтернативні транспортні коридори до Балтійського, Адріатичного та Егейського морів, розпочали роботу з метою запровадження спільного митного контролю між Україною та державами-членами ЄС. 

В МЗС закликають інші сусідні з Україною держави-члени ЄС наслідувати прикладу Болгарії щодо відновлення імпорту українських зернових. 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували