Українці звикли жити у непрості та буремні часи. Останніми двома десятиліттями у нашій державі неодноразово змінювалася влада, партії, погляди та політичні уподобання. Проте у Великогаївській громаді є людина, яка залишається незмінним лідером уже 20 років. Олег Кохман очолив сільську раду ще у 2006-му. Тоді він був молодим учителем фізкультури, а нині – досвідчений управлінець, який створив одну з найуспішніших громад.  

Першою повірила молодь 

Якщо зазирнути у той самий 2006 рік, важко було уявити, що пересічний учитель школи у Великих Гаях наважиться на такий крок. Країна тоді була в полоні революцій і політичних розбіжностей. Проте ініціатива пішла від самої молоді. Колишні учні прийшли до Олега Андрійовича і сказали прямо: «Ми хочемо, щоб ви очолили сільську раду. Ви любите спорт, тому зможете збудувати нам нормальний стадіон. А нашим батькам дуже потрібен садочок». 

Олег Кохман спочатку лише посміявся, бо мав зовсім інші плани – навчати дітей. Проте виклик прийняв. Старші мешканці тоді сумнівалися, мовляв, у 33 роки він ще занадто молодий для такої відповідальності. Але молодь стояла на своєму: «Він – досвідчена і порядна людина». На вибори ішов із чітким планом, записаним на невеличкому аркуші паперу. Головним меседжем було: досить порожніх обіцянок, час працювати «не словом, а ділом». Результат не забарився – отримав більшість голосів  підтримки при чотирьох кандидатах. 

Перші справи нового голови були максимально практичними. Тоді найбільшою проблемою був звʼязок – черги на встановлення телефону тягнулися роками. За перші пів року роботи Кохман домігся розширення мережі АТС: замість 700 абонентів громада отримала 1500. Далі він виконав обіцянку молоді: у 2008 році відкрили сучасний стадіон на 1500 місць і майданчик зі штучним покриттям. Це був перший великий доказ того, що голова тримає слово. Паралельно розпочали благоустрій, привели до ладу Співоче поле та взялися за розробку проєкту дитячого садка. 

Коли у 2015-му почалася децентралізація, Олег Кохман знову був серед перших. Об’єднати 15 навколишніх сіл в одну громаду було непросто, людей доводилося переконувати на кожних зборах. Але голова розумів: села мають бути з’єднані якісним асфальтом, щоби люди могли швидко доїхати до лікарні чи школи. У 2016 році громада виділила 10 мільйонів гривень на ремонт доріг, і люди побачили переваги об’єднання. 

Сильна громада – надійний тил  

Професіоналізм Олега Кохмана як керівника проявився і в умінні приймати складні фінансові рішення. Громада колись виграла європейський грант на 12 мільйонів гривень для будівництва Центру активних видів спорту. Був підготовлений проєкт за 500 тисяч гривень, проведено відбір. Олег Андрійович  зізнався, що саме цей масштабний проєкт на сьогодні залишився не реалізованим, громада могла не витягнути такий масштабний обʼєкт фінансово, а ризикувати бюджетними коштами він не мав права. Проєкт зберігся, і він обовʼязково буде реалізований, коли для цього будуть сприятливі умови. 

Нині найболючішим питанням для громади стала війна. Олег Кохман переконаний: успіх будь-якого керівника вимірюється підтримкою фронту. На передовій нині перебувають 484 мешканці громади. Для них і їхніх родин діють спеціальні програми допомоги. Кожен мобілізований отримує по 20 тисяч гривень підтримки. Таку ж суму виділяють родинам 39 загиблих і 27 родинам безвісті зниклих героїв. Хлопцям, які повернулися з полону, громада виплачує по 50 тисяч гривень. 

Допомога йде і безпосередньо військовим частинам. Цього року на такі потреби запланували 13,5 мільйона гривень і вже  виділили ці  кошти  військовим частинам. Купують дрони, амуніцію та все необхідне за запитами бійців. За відсотком допомоги війську Великогаївська громада нині є однією із перших у Тернопільській області. 

Попри всі виклики, голова не перестає думати про майбутнє. Його візія розвитку громади на наступні 10 років – це не про великі будівлі, а про комфорт людей. Олег Андрійович мріє про те, щоб усі села громади були з’єднані якісними тротуарами та велосипедними доріжками, щоби діти навчалися у яскравих сучасних школах, на високому рівні надавали б культурні і медичні послуги, а інфраструктура була доступною для кожного. 

За 20 років Олег Кохман довів: коли керівник керується правилом «Не словом, а ділом», він здобуває не просто посаду, а щиру повагу людей. Його історія – це приклад того, як звичайний вчитель фізкультури завдяки наполегливості та чесності зумів перетворити свою громаду на місце, де хочеться жити, працювати та виховувати дітей. 

Зоряна ДЕРКАЧ 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували