«Включення української мови до шкільної програми є визнанням внеску українців у розвиток Курітіби та результатом багаторічної роботи громади з місцевою владою. Вивчення мови сприятиме глибшому розумінню української культури та історії новим поколінням», – сказав Соротюк і розповів, що перш ніж ввести українську мову як офіційний предмет, упродовж  року в державній школі Папа Жуан XXIII у районі Портао реалізували пілотний проєкт з викладання української мови. Результати були позитивними: майже 400 учнів виявили зацікавленість у курсі. Державний секретар освіти Жан-Пʼєр Нету зазначив, що проєкт починався як тестовий, але попит з боку учнів і батьків засвідчив про його потенціал. Ця ініціатива мерії була відповіддю на запит самої української громади за підтримки посольства України в Бразилії. Українська мова стала пʼятою іноземною мовою у програмі дистанційного навчання державних шкіл Курітіби, поряд із англійською, іспанською, італійською та французькою. 

Віторіо Соротюк представляє третє покоління українців, народжених в еміграції. У 1895 році родина Соротюків прибула до Бразилії із села Вертелка, що на Зборівщині. Юрист за освітою,  присвятив понад 30 років українській громаді в Бразилії. Багато разів бував в Україні, нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня за захист і просування українських інтересів у Бразилії. Зокрема, за постійну роботу з Федеральним сенатом Бразилії та Палатою депутатів щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу, а також за публікацію португальською мовою книги Володимира Сергійчука «Голодомор 1932–1933 років як геноцид України». Саме Віторіо ініціював цей законопроєкт. Влітку 2022 року Бразилія визнала Голодомор геноцидом українського народу.  

Серед досягнень української громади – визнання української мови другою офіційною у місті Прудентополіс штату Парана. Українці цього штату – велика й активна діаспора, яка оселилася тут ще в 1870-х роках, і нині тут проживає понад 75% бразильців українського походження.  

У грудні українська спільнота в Латинській Америці отримала важливий освітній центр: віртуальна Генеральна Асамблея створила Український вільний університет у Бразилії, названий на честь Віри Селанскі Вовк (UNILUC). У  заході з цієї нагоди взяли участь понад пʼятдесят бразильських та українських професорів і ще з кількох країн світу. Серед них – ректорка Мюнхенського вільного українського університету, професорка Лариса Дідковська, професор Сергій Ципко з Центру українознавства Альбертського університету Канади, професорка Марілея Гартнер із Центру славістичних досліджень у Бразилії. Професорка Тетяна Михайлова прочитала лекцію про життя і творчість української письменниці, літературної критикині, драматургині, перекладачки та академіка Віри Селанської Вовк (1926–2022 рр.), яка отримала почесний докторський ступінь Українського вільного університету в Мюнхені.  

Віра Вовк народилася в Бориславі, виросла на Гуцульщині, з 1945 року жила в еміграції. Закінчила Університет Ріо-де-Жанейро, проходила стажування у Колумбійському та Мюнхенському університетах. Вона ніколи не втрачала свого духовного звʼязку з Україною і збагачувала бразильську культуру, поширюючи знання про Україну  через свої переклади; у спадок залишила десятки видань поезії, прози і театральних творів.

  
А нещодавно Міністерство освіти Бразилії схвалило Проєкт створення курсу вищої освіти з української та португальської мов у Центрально-Західному університеті Парани – UNICENTRO. І вже цьогоріч у ньому розпочнеться навчання. 

Людмила ОСТРОВСЬКА, 
спеціальна кореспондентка газети «Сільський господар» 
м. Курітіба (Бразилія) 

На світлині – Віторіо Соротюк (зліва) та міський голова Тернополя Сергій Надал. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували