Із-поміж прожитого і пережитого, як каже Михайло Франкович, важко щось виокремити. Народився на Бучаччині 23 липня 1950 року в сім’ї колгоспників. Смак хліборобської праці відчув уже в 15 років, коли сів за кермо комбайна. То були його перші жнива на пшеничному полі радгоспу-технікуму, де згодом зостався працювати. А далі доля розпорядилася так, що зустрів дівчину Надію, яка навчалася в технікумі на зоотехніка, і в 17 років одружився. Опісля молода пара переїхала жити на Козівщину до села Вибудів, звідки походила дружина, а невдовзі уже виховували сина. Тут, у місцевому колгоспі, Михайло працював трактористом. А після служби в армії – обліковцем, бригадиром рільничої бригади, заодно здобував агрономічну професію у Бучацькому технікумі та вищу освіту у Львівському сільськогосподарському інституті. 

Очоливши у Золотій Слободі відстале господарство, що посідало 26 місце серед 35 колгоспів району, за чотири роки вивів його у першу четвірку передових. І люди відчули позитивні зрушення. У 1985 році силами господарства провели газифікацію села, упорядкували вулиці. Зміни відбувалися просто на очах. У господарстві здійснювали будівництво виробничої та соціальної інфраструктури, пекли хліб, виробляли макарони, виготовляли цвяхи, поліетиленову плівку, сумки, запустили ковбасний цех, свій маслозавод, відкрили у Козові два кафе. Обробляли 1800 га землі та утримували 1500 голів ВРХ, поголів’я свиней. Все робили для того, аби дати людям роботу і зарплату. Він став прикладом керівника, який уміло поєднував вимогливість із людяністю, стратегічне мислення і любов до рідної землі.  

Але наприкінці 80-х – початку 90-х років назріла руйнація радянської системи, крах якої супроводжувався небаченою економічною кризою в молодій незалежній Українській державі. Все руйнувалося, розпадалася колгоспна система, один за одним зникали колективні господарства. Зубожіли села, люди масово виїжджали на заробітки шукати кращої долі. Панувало безгрошів’я та бартерні розрахунки. З великими труднощами утримавшись на «плаву» в тому економічному хаосі до 2000 року, як згадує Михайло Кошеля, він зумів трансформувати господарство в приватне агропромислове підприємство «Нива» і працювати в нових економічних умовах і навіть успішно розвиватися.   

Поки що підприємство обробляє  майже 2000 га орендованої землі в селах Золота Слобода, Олесино, Вимислівка, Ценів і Конюхи. Тут працює пів сотні людей, які мають постійну роботу і зарплату. Для обробітку землі в господарстві створена потужна виробнича база з новітньою технікою закордонного виробництва, яку обслуговують професійні спеціалісти. Добре розбудована виробнича інфраструктура: машинно–тракторний двір, зерноочисний і зерносушильний комплекси, склади, майстерня, заправка, завод із виготовлення пелет. Нещодавно введено в експлуатацію адміністративний будинок. Працює своя їдальня, де всі працівники безкоштовно харчуються. Поруч –  теплиця, де вирощують ранні овочі та зелень, а також грядки і садок із фруктовими деревами, утримується невелике стадо диких свиней.  Для працівників підприємства створені необхідні виробничі і побутові умови, аби вони були соціально захищені, нормально заробляли. Все це притягує людей до ПАП «Нива», стимулює до продуктивної праці у трудовому колективі. 

В агропідприємстві вирощують традиційні культури: озиму та яру пшеницю,  ячмінь, ріпак, соняшник, сою, кукурудзу. Збір урожаю кожного року завжди хвилююча подія. Цьогорічний урожай дався нелегко, на що вплинула весняна холодна дощова погода. Але згодом, із настанням тепла, все  виправилось і жнива видалися вдалими. Наприклад, намолот озимого ріпаку в середньому дав  46 ц/га, озимої пшениці – 94, ярої – 86, ячменю – 85, сої – 35 центнерів із гектара. Нині завершують обмолот 700 га кукурудзи, якої вже  зібрано 95 відсотків із урожайністю 125 ц/га. Для сушіння зерна застосовують теплогенератори, в яких спалюють відходи – полову, щепи пелет, що для невеликого господарства економніше, ніж використовувати  газ. 

Досягти доброї  врожайності, як зізнається головний агроном підприємства Ігор Урманець, вдається завдяки грамотному  використанню мінеральних добрив, застосування новітніх технологій і високопродуктивної сучасної техніки при високій організації праці.  

Одразу ж на звільнених площах для збереження вологи проводили оранку та підготовку ґрунту під озимину урожаю наступного року, якої посіяно 660 га, з них ріпаку – 380  га, пшениці – 280 га.   

У  ПАП «Нива» не зупиняються на досягнутому, а постійно працюють на перспективу. Варто сказати, що з Михайлом  Кошелею поруч працює його дружина Надія, порадниця та надійна опора, син Зеновій і внук Михайло Гуцал.  Молода зміна переймає від досвідченого аграрія багатющі практичні та управлінські навики господарювання, аби продовжувати далі  його хліборобську справу. 

Результат господарської діяльності підприємства, як відзначає головна бухгалтерка Оксана Швець, дає змогу щорічно виконувати зобов’язання перед пайовиками, партнерами, працівниками, сплачувати податки, відрахування в різноманітні фонди, підтримувати місцеві парафіяльні громади. А також (і це для господарства дуже важливо) допомагати Збройним силам України вантажною і легковою технікою, продуктами, коштами та іншими засобами. До речі, недавно відправили в одну з бригад  ще цільовий автомобіль – фургон Volkswagen Crafter.  

«Четвертий рік триває повномасштабна війна. В період військового стану складно всім і ми розуміємо, що потрібно постійно балансувати, аби тримати міцний тил, гарантувати продовольчу безпеку держави та підтримувати українське військо. Бо саме завдяки йому ми можемо спокійно  працювати на рідній землі. То ж ПАП «Нива» працює так, аби господарський 2025 рік закінчити успішно і своїми зусиллями наблизити перемогу України і такий довгоочікуваний мир» – каже керівник агропідприємства. 

В  середині літа Михайлу Кошелі виповнилося 75, проте його душа віку не знає. Він і надалі випромінює невичерпну енергію та впевнено крокує хліборобською нивою до кращого майбутнього України, в яке щиро вірить. 

Іван  ДУФЕНЮК, 
с. Золота Слобода Козівської громади 

На світлинах – директор ПАП «Нива» Михайло Кошеля з онуком Михайлом Гуцалом; з дружиною Надією. 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували