Залишилося приблизно 200 гектарів. За такої погоди доводиться збирати її не так, як би хотілося. Зрештою, не це найбільше хвилює Борислава Микитовича: 

– Найважче від такої мокрої погоди таки не нам, аграріям, а хлопцям на фронті. Хай би як, але навіть пізно увечері ми все одно повертаємося до теплої хати, до родини, лягаємо спати у чисте ліжко… А воїнам у вимоклому одязі, взутті, в холодних окопах та ще й під обстрілами дуже важко. І саме ця проблема є основною – аби якнайшвидше закінчилася війна і хлопці живими повернулися до своїх сімей... 

Із такими думками керівника не посперечаєшся, однак,  продовжуємо вести мову про сільське господарство, про те, що для кожного фермера важливий кінцевий результат, підсумки зробленого. Борислав Микитович хвалитися не любить, але факти – річ уперта. У «Славутичі» цього року хороший результат дали ранні зернові. Тут мали 630 га пшениці, яка вродила по 93 центнери на круг. Ячмінь порадував урожаєм у межах 80 ц/га. У господарстві вирощують лише  пивоварний. І цього року, до речі, на ячмінь ціна хороша – 11 тисяч за тонну. Збули продукцію на Чемеровецький солодовий завод (Хмельниччина). Потішили й інші культури. Цукровий буряк дав по 835 ц/га, горох – 43, соняшнику зібрали по 38 ц/га і встигли це зробити до тих перших осінніх дощів, кукурудза нині у заліку дає 130–135 центнерів.  

Згадавши про кукурудзу, Борислав Довгаль, який ніколи не звик нарікати на погоду, скрушно похитав головою: 

– Аби висушити тонну кукурудзи, довести її до кондиції, потрібно 1000 гривень, – підраховує господар. – Тобто насіння 30-відсоткової вологості потрібно довести до показника хоча б 14 відсотків. Але часто кукурудзу привозимо з поля і вищої вологості. Відповідно, цьогоріч затрати на сушіння зростають. От минулого року качаниста була напрочуд хорошою, рентабельною, бо збирали її з вологістю приблизно 18–20 відсотків. 
Зрештою, хто не сидить на місці, а шукає варіанти, той рентабельність все одно знайде. Раніше ТзОВ «Славутич» у плані збуту продукції працювало з Болгарією, Румунією, Польщею, а нині відкрилися шляхи на одеські порти.  

– В Україні ціни вирівнялися, маємо своїх п’ять зерновозів, от і веземо на продаж соняшник, кукурудзу. Скажімо, остання на Півдні в хорошій ціні – до 10 тисяч за тонну, коли у нас дають по 8–8,5 тисячі. І пшениця там по 10,5–10,7 тисячі, а в Тернополі беруть за 9–9,5. Звичайно, логістика мінусує прибутки, але якщо все прорахувати і розрахувати, не ганяти порожняк, наприклад, на зворотній дорозі забирати азербайджанське міндобриво, то маржа виходить непогана, – ділиться підрахунками Борислав Микитович. 

Проте, турбують керівника ціни на «молочку». Не зрозуміло чому, переробні підприємства скидають вартість високоякісної сировини від аграріїв, бо, мовляв, у них немає збуту і продукція залежується в магазинах. Але якщо так, то розвʼязуйте проблему за власний рахунок, зменшуйте роздрібні ціни в торгівлі, а не перекладайте свої витрати на сільгоспвиробників. Не хочуть… 

У цьогорічному контексті журналісти не могли не зачепити і теми, про яку писали раніше. На початку року ТзОВ «Славутич» першим на Заході України придбало хороший  комбайн. Claas Lexion 8900 може заходити і на вологий лан, але його переваги ще й у тому, що він дуже оперативний і продуктивний: жатка – 12,3 метра, потужність – 790 кінських сил, бункер уміщає понад 17 тонн зерна… Чи виправдала техніка очікування аграріїв? Борислав Микитович не приховує своїх емоцій: «Дуже задоволений». І радить спитати комбайнерів, які безпосередньо працюють з новим Claas Lexion 8900. Комбайнер Володимир Горошко був лаконічним, але й оригінальним: 

– Чи задоволені? О-о-о, не те слово – моща! 

Його напарник Віталій Гой розтлумачив детальніше: «Продуктивність у нього дуже висока, обмолот – хороший, якість зерна – відмінна. Автоматика все сама контролює, комбайнер лише спостерігає за приладами. Має свою навігацію, повний привід. Тобто болото йому не завада, як і схили. Наші поля трохи з горбами, то він проходить такі ділянки без проблем. Кращої техніки і не треба… 

Хлопці зізналися, що якби не цей Claas Lexion 8900, то за такої вологості і мокрої погоди довго би жнивували, а так… «ще тиждень і все зберемо, впораємося». 

Василь ТОМИН 

Світлини Ярослава СТАРЕПРАВА 

На світлинах: керівник ТзОВ «Славутич» Борислав Микитович Довгаль; головний агроном ТзОВ «Славутич» Андрій Ладюк; комбайнери Володимир Горошко і  Віталій Гой; на тоці (зліва направо) - водій КамАЗа Леонід Климчук та оператори сушіння зерна Олександр Констянтинов і Ярослав Мацюк. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували