– 2025 рік справді не такий як попередній, але ми, працюючи багато років у сільському господарстві, вже звикли, що рік на рік не завжди подібний, – каже Андрій Степанович. – Важкість у тому, що в Україні війна, ми воюємо, захищаємося, і це накладає відбиток на всі процеси, які нині проходять в агарній економіці. 

А з кліматичними умовами рік був непростий і це відповідно вплинуло на певні результати діяльності нашої компанії. Якщо підсумовувати їх у рослинництві, то треба відзначити, що у нас є як досягнення, так і речі, якими ми не зовсім задоволені. З огляду на ті умови, маємо розуміти, що рослинницька галузь – це лабораторія, цех просто неба і залежність від природно-кліматичних умов залишається суттєвою.  

Отже, серед позитивів урожайність ранніх зернових – це рекордні показники. Озима пшениця видала по 91,5 ц/га, майже 9 тонн – озимий ячмінь, понад 8 тонн – ярий ячмінь. А ось ріпак дав нам не той результат, на який очікували – трохи менше 4-х тонн із гектара. 

Особливість нинішнього року в тому, що не вистачило плюсових температур. Прохолодна весна і літо негативно вплинули на теплолюбиві культури – це соя, яку вперше молотили наприкінці жовтня і зібрали по 3,3 т  із гектара, та соняшник – до 3 т/га.  

Якщо говорити про посівну компанію під урожай 2026 року, посіяно понад 80 відсотків до запланованого. Сіємо, але в цей час це робити уже ризиковано. Якщо зима буде сніжною і вологи достатньо, надіятимемося на хороший урожай.  

– Зупиніться детальніше на результатах збирання солодких коренів, адже роботи на буряковому полі тривають і досі… 

– Цукровий буряк відноситься до тих культур, для яких були непогані погодні умови, достатньо вологи, відповідні температури і передові технології, що застосовуємо. Усе це дало змогу сформувати один із найкращих урожаїв цукристих. Цього року площа під буряками у компанії становила 4300 гектарів. Звичайно, складно зі збиранням, вивезенням коренів, але в такому руслі не вперше працюємо. Цей рік у буряківництві можна віднести до позитивних і щодо врожайності, і щодо цукристості. Сподіваємося на понад 80 тонн коренів із гектара. 

– У виробничому комплексі рослинництва чільне місце відводимо насінництву та елеваторним господарствам, потужності яких нині дають змогу компанії виходити на ринки України та зарубіжжя. А цьогоріч до них додався ще й сухий порт, який з’єднає Тернопілля з усіма континентами світу… 

– «Агропродсервіс» продовжує підтримувати статус одного з лідерів насінництва в Україні. Поступово повертаємо довоєнні позиції. Цього року виходимо на передвоєнний рівень – на ринки відправили понад 12 тисяч  тонн високоякісного насіння ярих культур, розширюємо географію постачання. 

Стосовно елеваторних комплексів, то вони дають змогу повністю забезпечити потреби у зберіганні врожаїв. Особливо у такий складний рік із високою вологістю. Хочу згадати про кукурудзу, цього року є проблеми, хоча врожай очікуємо непоганий. Ми тільки на початку її збирання. Дуже висока вологість у межах 35–40 відсотків. Це нетипово, очікуємо кращих погодних умов.  

А елеваторне господарство, передусім «Галицької зернової компанії», завдяки використанню контейнерів має свою нішу на ринку у плані виходу на зовнішні ринки. І це тільки плюс для загальної економіки «Агропродсервісу». 

Тваринницька галузь «Агропродсервісу» –  
серед лідерів України 

– Тепер, будь ласка, про тваринництво, тим паче, що зовсім недавно на Збаражчині відкрито нову молочно-товарну ферму…  

– Наша тваринницька галузь має кілька складових. Якщо говорити про скотарство, то з ним пов’язані основні теперішні інвестиції. Цього року наростили поголів’я. Спостерігаємо суттєву динаміку. Нині в компанії функціонують десять ферм, загальна кількість поголів’я 16,6 тисяч, з них – 6,7 тисячі молочних корів. Маємо два нетельних майданчики, є ферма, де вирощуємо бичків. Цього року наростили виробництво молока. За 10 місяців виробили 61 тис. тонн молока, це загалом рівень минулого року. За рік очікуємо отримати його в межах 75 тис. тонн. Продовжуємо утримувати лідируючі позиції. Скажімо, Денисівська ферма, де середній надій на корову становить 12500 кг, входить у п’ятірку кращих ферм України. 

Розпочато будівництво новітніх і реконструкцію старих тваринницьких приміщень. У Синяві, на Збаражчині, відкрили першу чергу молочно-товарної ферми, яка у перспективі даватиме 100 тонн молока на добу. 

Загалом у компанії ми вийшли на продаж 225 тонн залікового молока за добу. Для цього серед іншого  доукомплектували повністю ферми у Великому Ходачкові та в Урмані. Цього року також ввели в експлуатацію першу чергу ферми у господарстві «Дружба» у селі Лозова Байковецької територіальної громади. Завезли 650 нетелів-джерсеїв. Ферма успішно стартувала, звідси щоденно продають майже 20 тонн молока у заліку. Плануємо продовжувати реконструкцію приміщень і в 2027 році ця ферма запрацює на повну потужність (1100 корів).  

Усе це підпорядковано комплексній програмі, яка передбачає у перспективі вихід компанії на 500 тонн молока за добу. 

– А як ідуть справи у свинарській галузі? 

– Свинарство стабільне у розвитку. Компанія впевнено утримує лідируючі позиції з вирощування свиней. Нині вона також у першій п’ятірці в Україні. Основний акцент робимо на покращення показників продуктивності та умов утримування свиней. Цього року проведено чимало робіт із реконструкції приміщень, встановили системи охолодження повітря у маточниках. Надалі потрібно створювати необхідний мікроклімат, технологічне вдосконалення з огляду на те, що ми на порозі входження до ЄС, тож маємо відповідати всім стандартам і вимогам цієї галузі в Європі. 

– Чільне місце у структурі вашої компанії займає птахівництво. Що можна сказати про нього? 

– Нині птахівництвом займаються два підприємства – «Гарбузівські курчата» і «Перша гусина». Потужності одноразової посадки становлять 455 тис. голів бройлера і 50 тис. голів індика. Цього року виробництво м’яса птиці наростили більш як на 25 відсотків. На межі минулого і початку цього року ввели в експлуатацію нові потужності на 150 тисяч голів бройлера у Залізцях. Там проводимо роботи і в перспективі утримуватимуть ще 180 тис. голів. Загалом буде 330 тисяч голів одночасної посадки бройлера. 

Від лану – до столу 

– Із тваринництвом та рослинництвом тісно пов’язана переробна галузь, так би мовити, завершальна ланка у  виробничому ланцюжку «від лану – до столу». Маю на увазі Тернопільський м’ясокомбінат, новостворений завод продовольчих товарів торгової марки «Бабусі Марусі», борошномельні потужності…  

– Відповідь на це запитання хотів би почати з виробництва кормів. Мета компанії незмінна – максимальна переробка продукції, яку вирощуємо на полях і фермах, маємо створювати додану вартість і виходити із сировинної моделі розвитку.  

Зростання тваринництва спонукає нас до збільшення виробництва кормів. Цьогоріч комбікормовий завод виробляє 110 тисяч тонн комбікормів, що повністю задовольняє наші потреби. Однак це його максимальна потужність, тому прийнято рішення про будівництво нового заводу. Уже здійснюємо проєктні роботи, частину обладнання замовлено і сподіваємося у 2027 році ввести його в експлуатацію. Його потужність – 1 тисяча тонн комбікормів на добу – дасть змогу забезпечити всі галузі тваринництва нашої компанії і з власним високоякісним продуктом вийти на ринок України та за її межі. 

Окремий напрям – переробка сої. У 2025-му її переробимо 25 тисяч тонн – частина для потреб господарства, решта – на експорт.  

Якщо говорити про нові потужності, то це завод продтоварів торгової марки «Бабусі Марусі». Він робить лише перші кроки в напрямку переробки овочів. Сподіваємося, що його продукція буде затребуваною як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. 

А що стосується Тернопільського м’ясокомбінату, то нині там роблять серйозний акцент на модернізацію, вдосконалення й оптимізацію виробництва з метою поліпшення якості продукції та зниження її собівартості. Адже теперішній ринок ускладнений ситуацією в країні і жорсткою конкуренцією між товаровиробниками. 

Окремо слід сказати і про спільні плани з нашими партнерами – компанією «Молокія». Йдеться про новий проєкт із переробки молока на тверді сири. Сподіваюся, що завод стартуватиме у 2027 році. На першому етапі плануємо за добу переробляти до 100 тонн молока. 

Енергетичний острів – це реально 

– В умовах енергетичної кризи особливого значення набуває забезпечення компанії нетрадиційними джерелами живлення такими як сонячна енергія, біогаз тощо. Як можна оцінити рух у цьому напрямку? 

– Стосовно енергетики, то це один із основних напрямів наших інвестицій. Аби гарантувати виробництво, маємо бути максимально енергонезалежними. Інша причина – це тренд розвитку світу і вимоги ЄС. Тому інвестуємо, щоби якнайшвидше використовувати енергію сонця. На більшості наших виробничих потужностей встановили сонячні панелі, своєрідні мініелектростанції загальною потужністю 5,5  МВат. Крім використання сонця, запустили газотурбінний генератор, який поки що функціонує на природному газі. 

Загалом цими двома джерелами нинішнього року виробили понад 7 мільйонів кіловат електроенергії, це понад 30% тієї енергії, яку споживаємо. А нині у нас на завершенні проєкт будівництва біогазового комплексу у Настасові. Він складний, але найближчим часом розпочнемо будівельні роботи і в перспективі запрацює біогазовий комплекс потужністю 3 мегаВати електричної енергії. Словом, прагнемо створити такий собі замкнутий енергетичний острів для власних потреб. 

Зупинятися не маємо права 

– Попри значні труднощі воєнного часу  «Агропродсервіс» позиціонує себе гравцем загальнодержавного рівня. Власне, про це свідчать нещодавні Всеукраїнський економічний форум, Національний день ферми і традиційний інноваційний форум «Нове зернятко». Яку мету ставите перед собою, ініціюючи та розвиваючи такі масштабні проєкти? 

– Беручи участь чи організовуючи такі заходи,  позиціонуємо себе як українську компанію, яка працює на українській землі для українців та  Української держави. На нашу думку, особливо важливо в нинішні складні часи демонструвати єдність, те, що ми можемо працювати, примножуючи блага, розвиваючи економіку, створюючи ВВП. 

Ми розуміємо, що вічно така ситуація не буде. Маємо працювати на складному ринку, маємо рухатися, впроваджувати інновації. Зупинятися не маємо права. 

– Наріжним каменем кожного виробництва є підтримання життєдіяльності держави через сумлінну сплату  податків, зміцнення продовольчої безпеки країни та забезпечення належного рівня життя працівників і пайовиків. Що тут можна сказати?  

– Звичайно, виробництво не заради виробництва. Своєю діяльністю маємо зміцнювати продовольчу безпеку України. І обсяги продукції, яку виробляємо, помітні на ринку. Найбільша наша соціальна функція – це сплата податків, нарахування зарплати, все, що стосується соціальної складової. Торік наша компанія сплатила 500 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів, цього року очікуємо, що ця сума становитиме понад 600 мільйонів гривень. Що важливо, працюючи на території громад, сплачуємо до їхніх бюджетів суттєві надходження – від 25 до 60 відсотків. При цьому намагаємося підтримувати гідний рівень заробітної плати. Нині у нас середня заробітна плата становить понад 35 тисяч гривень. 

Працюємо над створенням соціальних програм, зокрема, у напрямку забезпечення житлом наших працівників. Це стосуватиметься передусім спеціалістів із інших регіонів України, які готові працевлаштуватися в компанію «Агропродсервіс», а також внутрішньо переміщених осіб, які в нас працюють. Помешкання надаватимемо їм у кредит із правом подальшого викупу. 

Ми чітко дотримуємося зобов’язань стосовно наших основних партнерів – пайовиків. Цьогоріч на 20% підвищили плату за оренду землі. 

– За можливість працювати у відносно спокійних умовах дякуємо передусім Господу Богу і ЗСУ. А як компанія підтримує наших захисників? 

– Ми не перестаємо повторювати, що завдяки ЗСУ маємо змогу працювати, тож підтримуємо наших захисників і продовжуємо цю роботу. Тільки за 10 місяців цього року компанія виділила на допомогу ЗСУ понад 39 мільйонів гривень. 

– Цікаво, у чому секрет економічних досягнень  «Агропродсервісу»? Як вам вдається долати такі виробничі вершини, коли на перешкоді війна, брак кадрів, інші серйозні труднощі та проблеми? 

– Я б не говорив про якісь секрети. Їх немає. За вагомими результатами – наполеглива системна робота; це команда, це люди, спеціалісти, віра в майбутнє. Іншого шляху у нас немає. 

– І на завершення, щоб Ви хотіли побажати нашим краянам у переддень професійного свята хліборобів усієї держави? 

– Пам’ятаймо, що живемо в умовах жорстокої воєнної агресії московитів, тож кожному з нас не до святкових фанфар. Але я щиро бажаю нашим краянам і хліборобам усієї Вітчизни міцного здоров’я, сімейної злагоди і достатку, високих урожаїв і неодмінно перемоги, миру та спокою на рідній українській землі. 

Розмовляв Богдан НОВОСЯДЛИЙ 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували