Петро Литвин – молодий, але вже досвідчений та успішний керівник фермерського господарства «Ігровицьке» в селі Ігровиця Білецької громади. Оптиміст за характером, наполегливий і вдумливий. «Не проблема, – каже. – Ще посіємо. Погодні умови ніколи не бувають простими – кожен, хто працює на землі, мусить це прийняти». 

У день приїзду в «Ігровицьке» журналістської команди «Сільського господаря» механізатори готували жатки до осінньо-зимового зберігання, тобто, до наступного жнивного сезону. Чистили, переглядали з’єднання вузлів. «Кукурудза ще чекає, а соняшник і сою вдалося зібрати за більш сприятливої погоди, –  продовжує голова  ФГ. –  Все зерно цього року треба досушувати, сушарні працюють без перерви». 

Окрім того, що добрий господар, Петро Литвин ще й умілий раціоналізатор. Дуже багато з того, що в його господарстві успішно функціонує та сприяє  розумній економії ресурсів, зроблене власними руками. Для прикладу, порівняно невеликі за сучасними мірками елеватори-сушарні діють не на дорогому газі чи електроенергії, а на альтернативному паливі власного виробництва – дровах, пелетах, соломі, відходах, які отримують в процесі очищення зерна. «Сушимо зерно сої, використовуючи її ж полову, і всі задоволені», – жартує фермер. 

Зате ФГ «Ігровицьке» має найсучаснішу техніку найвідоміших світових марок: Джон Дір, Claas та ін., великовагові МАНи, лише потужних зернозбиральних комплекси – три. Придбано це, зрозуміло, не за один рік творчої, як наголошує Петро Литвин, фермерської праці. 

- Маючи такий арсенал, ми швидко даємо раду збиранню ранніх зернових у своєму господарстві і маємо змогу під час жнив допомогти сусіднім господарствам, колегам-аграріям, – резюмує наш цікавий співрозмовник. – Відтак, наші збиральні комплекси працюють у сезони обмолоту в господарствах Тернопільщини, а цьогоріч і на Рівненщині. 

Технічний парк «Ігровицького» легко дав би раду і  1000 га землі. Мають 300 га, зате яких врожайних! Щодо ваговитості колосу, образно кажучи, з цим фермерським господарством важко змагатися. І тут голова ФГ має свої «секрети», якими щедро ділиться з підписниками власного агроблогу та з усіма, кому це цікаво. «Люблю досліджувати, випробовувати, аналізувати різні методи посіву та догляду», – каже. 

Де густо – там не пусто, –  не його принцип. Вважає, що правильніше давати рослині «волю». Тобто, не загущувати посіви. До того ж, практикує не 50 см ширину міжрядь, а 60-70 см. І не оранка, а сівба «по нулю». Ось такі «родзинки» Петра Литвина, які працюють на успіх «Ігровицького». 

І це – далеко не все. Буквально нинішнє: оскільки давно мріє про власне рибне господарство, якось перебуваючи в справах за кордоном, придбав у Данії лінію для виробництва рибного корму. Та позаяк реалізацію «рибної» ідеї наразі з різних причин доводиться відкласти, пристосував конвеєр для виробництва іншого корму – комплексних гранул для кролів. Дещо змінив, удосконалив – і вже наповнюються мішки поживними гранулами і для невеликої фермерської  кролеферми, і для реалізації. 

«Падіж кролів від коксидіозу в особистих підсобних господарствах селян – проблема поширена, – каже Петро Петрович. – Це й спонукало мене до рішення про комплексний корм для цієї вибагливої живності. У гранулах є 14 складників: трав’яне борошно, макуха соняшникова і соєва, мелене зерно  вівса, гороху, ячменю,  пшениці, крейда, сіль, бетамін. На такому кормі за три місяці виростає здоровий товарний кролик. На дорослу особину в добу достатньо 130 грамів – у кормі є всі речовини, потрібні для здорового росту кроля, в збалансованій кількості».  

Залишається побажати Петру Литвину успішного втілення нових ідей, корисних для сільськогосподарського виробництва. 

Ганна МАКУХ 

Світлини Ярослава СТАРЕПРАВА 

На світлинах: голова ФГ «Ігровицьке» Петро Литвин; добре знає і любить механізаторську роботу Назар Коробій; повагу в колективі господарства має  Микола Новосад. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували