Обрізання винограду 

Обрізання – найважливіший етап осіннього догляду. Вона потрібна для того, щоб сформувати кущ, прибрати старі та пошкоджені пагони і забезпечити краще дозрівання деревини.  

Осіннє обрізання винограду потрібно робити після приморозків, через 2–3 тижні після того, як з пагонів вже облетить листя. У цей час лоза припиняє дерев’яніти, і на зиму слід залишити лише ту частину, яка здерев’яніла до приморозків. Попереднє обрізання потрібно провести ще у вересні. 

Якщо обрізати зарано, коренева система і лози не встигнуть отримати потрібну кількість поживних речовин, необхідних для зимівлі, а надто пізнє обрізання може спричинити травми і пошкодження винограду, оскільки від низької температури повітря гілки стають крихкими. 

На початку обрізання лози потрібно визначитися, якої форми надати виноградному кущу – шпалерної чи штамбової. Переважно садівники обирають перший варіант, а другий використовують на плантаціях виноробів. Обравши форму, обрізання проводять однаково відповідно до неї щороку з першого року після садіння. 

Обрізають виноград у два етапи. 

Перший етап. Перед тим, як обрізати виноград на зиму,  проводять підготовку до осіннього формувального обрізування. На кожному багаторічному пагоні слід прибрати непотрібні зелені прирости нижче першого дроту, простягнутого на висоті пів метра від землі. На тих приростах, що з’явилися на рукавах вище нижнього дроту, проводять чеканку, тобто обрізають 10–15% від усієї довжини приросту. Бічні пагони на приростах вкорочують до 2–3 листочків. 

Другий етап. Через два-три тижні після листопаду формують плодову ланку, яка має складатися із сучка заміщення і плодової стрілки. Починають обрізування з морозостійких сортів, а сорти з низькою холодостійкістю обрізають в останню чергу. 

Особливості обрізання молодого винограду: 
 

– обрізання першого року – залишаємо 3–4 бруньки на цьогорічній лозі; 
– обрізання другого року – по 2 бруньки на цьогорічних лозах; 
– обрізання третього року – по 4 бруньки. 

Далі обрізання залежатиме від діаметру пагонів. Виберіть на висоті двох нижніх дротів шпалери два розвинені пагони, нижній із яких повинен розташовуватися із зовнішнього боку рукава, зростаючого під нахилом. Цей пагін обрізають під сучок заміщення, залишивши на ньому не більш як три бруньки від основи. Наступний пагін, що росте вище і з протилежного від сучка заміщення боку рукава, обрізають під плодову стрілку, залишаючи на ньому: 
 

– 5 бруньок, якщо діаметр пагона 5 мм; 
– 6 – якщо діаметр дорівнює 6 мм… 
– 13–15 – при діаметрі 12 мм. 

Якщо сорт винограду дає грона вагою понад пів кілограма, то залишати на плодовій стрілці потрібно мінімальну кількість вічок із зазначених у переліку, а якщо грона легше 500 г – максимальну. 

Обробка від хвороб і шкідників 

Після обрізання і перед укриттям виноград потрібно обробити від хвороб і шкідників. Це знищить спори грибків та личинки, які зимують у ґрунті та на лозі. Для цього застосовують 3–7-відсотковий розчин мідного або залізного купоросу (500–700 г препарату на 10 л води). Обприскування виноградника проводять у безвітряний день за температури повітря не нижче за +5°С, оскільки при нижчій температурі ефект від обробки нівелюється. 

У листопаді проводять обприскування проти павутинного кліща. Цей шкідник зимує на гілках під укриттям, а навесні пошкоджує листя, яке в червні жовтіє і опадає. Для боротьби з кліщем використовують сірчано-вапняний відвар. Обприскують все – лози, дріт, стовпи. Ґрунт обробляють на 0,5–1 метр у кожну сторону від шпалери. 

Для боротьби з дротяником і совкою використовують сильнодіючі інсектициди (розчинами яких обробляють землю). Використовувати їх потрібно в обмеженій кількості, чітко дотримуючись інструкції. 

Підживлення виноградника 

Після збору врожаю виноградник витратив багато поживних речовин. Аби відновити його силу та допомогти підготуватися до зими, потрібно провести осіннє підживлення. Для цього підійдуть: 
 

– фосфорно-калійні добрива: вони допомагають деревині дозріти, підвищують морозостійкість і зміцнюють кореневу систему. Можна використовувати суперфосфат і калімаг. 
 

– органіка: компост, перегній або гній теж стануть чудовим джерелом поживних речовин. Внесіть їх у пристовбурні кола, перекопавши ґрунт. 

Добриво винограду восени вносять раз на три-чотири роки, і найкраще для цієї мети використовувати органіку, наприклад, у вигляді мульчі навколо куща з перепрілого гною або торфу з додаванням золи. Підживлення роблять вже після обрізання та обробки проти шкідників. 

Осінній полив 

Якщо погода не надто спекотна, то виноград після збору врожаю не поливають. Аби підготувати коріння винограду до зимівлі, достатньо буде одного рясного підзимового поливання в жовтні. Якщо під час садіння ви не вкопали в яму трубу для поливання і підживлення, зробіть навколо кущів неглибокі канавки, щоб вода при поливанні не розтікалася, а йшла углиб саме там, де розташоване коріння винограду. Періодичне розпушування ґрунту обов’язкове, щоб уникнути швидкого випаровування вологи й ущільнення ґрунту.    

Підготовка до укриття 

Коли виноградник повністю готовий до зимівлі, потрібно його правильно укрити. Це особливо важливо для молодих кущів і неморозостійких сортів. 

Технології теплозахисту виноградних лоз розрізняються по регіонах. Залежно від кліматичних умов, існує три способи захисту виноградника від холодів: підгортання, часткове вкривання та повне вкривання. 

Підгортання зазвичай захищають від низьких температур неморозостійкі сорти винограду, що вирощують у південних регіонах. Так, після обрізування, обробки фунгіцидом і підживлення виноградника добривами навколо кожного куща роблять земляний насип заввишки від 10 до 25 см, який потім зволожують. Підгортати слід також саджанці першого року: їх пригинають до землі в напрямку зростання, фіксують у цьому положенні, після чого насипають на підставу пагорб землі заввишки до 20 см. 

Аби не оголювати кореневу систему кущів, землю для підгортання беруть із борозен, зроблених у міжряддях на відстані 1,5–2 м від кущів. Навесні в ці борозни стікатиме тала вода, зволожуючи ґрунт у винограднику, але коріння рослин при цьому замокати не буде. 

Якщо за прогнозами зима буде не дуже холодною, практикують часткове вкривання виноградних кущів, при якому захищають від морозів тільки рукави, основу плодоносних пагонів і стовбури, тобто органи, розташовані близько до землі. Їх укутують нетканим матеріалом, причому товщина покривного шару має бути не менш як 4 см. Перевага часткового укриття – у простоті виконання, але надійним його не назвеш: під час сильних морозів такий спосіб утеплення не рятує. 

Для повного вкривання лози знімають зі шпалер і укладають на землю, попередньо заслану мульчею з тирси, сухого листя, гілля, дощок або іншого органічного матеріалу, який потрібен, аби рослина не стикалася із землею. Залежно від сили прогнозованих морозів, товщина мульчі може становити від 2 до 4 см. 

Кущі закріплюють у лежачому положенні й засипають соломою, тонким хмизом або ялиновим гіллям, а зверху накривають захисним нетканим матеріалом або поліетиленовою плівкою.  Краї полотна притискають до землі камінням або цеглою, щоб укриття не знесло вітром, а поверх плівки насипають шар землі. Якщо взимку на вкриття впаде сніг, він стане додатковим захистом винограду від морозів. 

Світлана МАЙКА, 
інспекторка  управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби                        

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували