– Комерційний проєкт має бережанський смак, – усміхається пан Олег. – Моя тітка тут працювала в готелі. Якось одна місцева організація проводила захід і шукала, чим би здивувати присутніх. Зійшлися на думці, що це мають бути українські вареники. А я знав, що це найкраще зробить моя тітка Ірина Шевчук. Як і багато галицьких господинь, вона дуже гарно готує. А вареники в неї особливо смачні, я пам’ятаю їх ще з Бережанщини, де ми колись проживали. Гастрономічна «прем’єра» була вдалою і присутні почали шукати контакти з кухаркою для майбутніх замовлень цієї смакоти. Мистецтвом вареничної справи тітка не раз підкорювала учасників і гостей репрезентацій та офісних зустрічей нашої волонтерської організації. Так і виник варіант – дати їй працю, на якій вона робитиме те, що найкраще вміє і популяризуватиме українську кухню. Ми взялися освоювати цю бізнесову нішу в столиці Австрії і зупинилися на  відкритті магазину заморожених вареників. Анна додає, що цей проєкт супроводжували і соціальні аспекти: дати роботу з нормальними умовами хоч кільком українкам. На початках у нас було дві працівниці, тепер стабільних – три. Подібних українських магазинів, що спеціалізуються на продажі заморожених продуктів, у Відні немає. Ми перші і водночас беремо участь у зустрічах із українськими письменниками, музикантами в ресторані «Гранд» волонтера-підприємця, який вже багато років активно допомагає Україні, Романа Жоріна.  

– Власну справу завжди складно відкривати, а за кордоном ще складніше, навіть, якщо ти тут довго і знаєш мову. Були проблеми з вирішенням дозволів і документації, але клопоти того вартують. Через українські підприємства за кордоном є змога нагадати про Україну, знайомити місцеву публіку з нашою культурою харчування. Австрійці, що приходять до нас вперше, залишаються нашими клієнтами.  

Ми працюємо над розширенням аудиторії споживачів із блогерами у соцмережах. У відгуках багато позитивного  про автентичність наших страв, високі смакові якості, культуру обслуговування. У нас дуже великий вибір вареників із різною начинкою: картопля, капуста, гриби з картоплею, вишня, чорниця, сир… Австрійці і європейці полюбляють у начинці вареників шпинат з трьома сирами – моцарелою, селянським і бринзою. Нас багато організацій кличуть на велелюдні заходи. Наприклад, брали участь у Гаївках при церкві Святої Варвари і серед понад 15 закладів, до наших вареників була найдовша черга. Так ми долучилися до збору пожертв на необхідне для наших захисників.  

– Хоча наше приміщення не дає змоги  організовувати заходи, бо дуже маленьке, але це ще одне місце зустрічі людей, які люблять Україну, – каже Олег. – Магазин став інформаційним майданчиком, зовні на стінах якого є завжди оголошення чи повідомлення різних українських організацій про зустрічі, проведення свят, про збори донатів тощо. На наші акції, мітинги  запрошуємо всіх людей доброї волі, там  спілкуємося з місцевими людьми, говоримо правду про війну і злочини росфедерації, нагадуємо, що Україні потрібна підтримка, – каже  Олег.  

– На вікні видачі нашого закладу лежать дві великі книжки про Україну англійською і німецькою мовами з розкішними ілюстраціями. Їх на урочистому відкритті закладу нам подарували представники Посольства України в Австрії. Всі охочі їх переглядають, захоплюються красою наших міст і сіл, національними строями, культурними надбаннями, – розповідає Анна. – Усім зацікавленим даємо читати під закладену умовну суму. Так ми назбирали грошей і докупили ще дуже гарні книжки.  

– Підготовка до відкриття магазину, досвід з втілення проєкту вилився у серію бізнес-консультацій, на яких багато людей не тільки вас слухали, а й пропонували свої ідеї. Ми разом розвиваємося. А найголовніше, нам вдалося за два заходи зібрати понад 300 євро для наближення перемоги і збереження життя захисників України, – каже Олег.  

– Із кожним днем у нас з’являється новий досвід і ми ділимося ним, щоб українці ставали сміливішими у цій сфері. Для мене одне з найбільших чудес світу, коли зовсім чужі люди, обʼєднані спільними цінностями, стають родиною, працюючи над проєктами, які вони вважають потрібними. А ми хочемо зробити світ кращим, Україну бачити переможною і квітучою, – резюмувала Анна Паттерманн. 

Людмила ОСТРОВСЬКА, 
спеціальна кореспондентка газети «Сільський  
господар» у країнах Європи 
м. Відень (Австрія) 

На світлині: Анна Паттерманн і Олег Семенців
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували