Про це повідомили у Міністерство охорони здоров'я України, пише Gazeta.ua.

У МОЗ наголосили, що поодинокі образи не завжди є психологічним насильством. Проте якщо приниження, контроль чи маніпуляції стають систематичними, викликають страх, тривогу та погіршують емоційний стан людини — це вже прояв насильства.

Жертвою жорстокого ставлення можна стати в різних типах взаємин — у сім’ї, романтичних стосунках, на роботі чи під час навчання.

Ознаки психологічного насильства

• систематичне приниження на публіці або перед близькими;

• безпідставні ревнощі, контроль та спроби ізолювати людину від друзів і родини;

• погрози фізичної або фінансової шкоди;

• дискримінація через релігійні погляди, стать, гендер чи походження;

• ігнорування та демонстративне нехтування;

• постійне виправлення слів співрозмовника, щоб змусити його почуватися ніяково.

У МОЗ також пояснили поширені форми психологічного насильства:

• аутинг — розголошення інформації про сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність без згоди людини;

• булінг — психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство в освітньому середовищі;

• віктімблеймінг — перекладання відповідальності на жертву;

• газлайтинг — маніпуляції, через які людина починає сумніватися у власному сприйнятті реальності;

• мобінг — цькування працівника колегами або керівництвом;

• сталкінг — нав’язливе переслідування та постійна небажана увага.

Якими можуть бути наслідки

Люди, які зазнають психологічного насильства, часто стикаються з тривогою, страхом, проблемами з концентрацією уваги, низькою самооцінкою, панічними атаками та безсонням.

Довготривалий психологічний тиск може спричинити тривожні розлади, психосоматичні проблеми, соціальну замкнутість і навіть суїцидальні думки.

У МОЗ закликали не замовчувати проблему та звертатися по допомогу до близьких людей або фахівців, якщо ви чи ваші знайомі стали жертвами психологічного насильства.

0

0

0

0

Ви вже відреагували