Відносно високі ціни на яловичину цього року стали потужним стимулом для продажу корів на забій, розповідає співзасновник компанії з управління активами у сільському господарстві Global Agro Finance Олександр Назарко. Швидкість скорочення поголів’я ВРХ може суттєво прискоритися вже у 2025-2026 роках.  

Причиною є цінова ситуація. За його даними, середні ціни на сире молоко зараз складають 17,5 грн/кг, що трохи більше, ніж перед повномасштабним російським вторгненням - 13 грн/кг. Ціни яловичини теж не є аномально високими і все ж… Перед великою війною бички живою вагою коштували 84, тоді як зараз - 112 грн/кг.  

З іншого боку виросла собівартість молока та м’яса, інфляція. За даними Олександра Назарка, за 2021-2024 рр. вартість кормів зросла на 70%, паливно-мастильні матеріали - на 80%, транспортно-лабораторні послуги - на 70-90%, ветеринарія та обслуговування техніки - на 60-80%, зарплати працівників - на 50%. Найбільше подорожчала електроенергія - на 420%.   

Таке співвідношення цін та собівартості продуктів тваринництва змушує власників ферм задуматися над продажем тварин на забій. Дані бенчмаркінгу GAF Dairy Benchmarking підтверджують, що влітку 2025 року на багатьох підприємствах кількість вибракованих корів була суттєво більшою за нормативний показник. 

Також через нестабільну ситуацію на ринку молока і відносно дороге м'ясо підіймається точка беззбитковості конкретної корови, пояснює експерт. Вища точка беззбитковості - менша економічна ефективність господарства. Тому коли ціна на ВРХ живою вагою є високою, це стимулює продавати більше корів, щоб отримати необхідні для роботи оборотні кошти. 

Зараз в Україні вигідно відгодовувати та продавати бичків молочних порід вагою 400-500 кг, уточнює Олександр Назарко. Конʼюктура ринку дозволяє заробляти на бичках додаткові кошти до існуючого молочного бізнесу. 

Керівник СТОВ «Славутич» з Великих Вікнин на Вишнівеччині Борислав Довгаль підтверджує такі розрахунки і теж розповідав раніше, що навесні цього року його господарству вдалося вигідно експортувати до Туреччини бичків середньою вагою поза 5 цнт, отримавши за такий товар по 100 грн за кілограм живої ваги.

 
Експерти відзначають, що стрибок цін почався наприкінці 2024 року і досяг п'ятирічного максимуму. Він пов'язаний із посиленням попиту на живу худобу забійних кондицій з країн, які традиційно купують вітчизняну ВРХ - Лівану, Лівії, Йорданії та Туреччини. Продаж ВРХ молочних порід може стати додатковим резервом фінансових надходжень для ферми, підтверджує гендиректор «Асоціації виробників молока» Ганна Лавренюк. Але необхідна вчасна і грамотна вибраковка продуктивних тварин, а також правильна відгодівля. 

До того ж продавати м'ясні породи худоби на внутрішньому ринку справді немає сенсу, підкреслює Ганна Лавренюк. На м'ясо таких тварин є серйозний попит за кордоном, тоді як на українському ринку він відсутній.  

Зараз молочні ферми справді налаштували вибраковку поголів'я, підтверджують експерти. Оновлення на більшості ферм якісне, ніхто корів уже не тримає по 10 років. З віком падає якість молока, росте потреба в медикаментах для утримання тварини, і це лягає на собівартість. Зараз здають більш-менш якісних корів, аби більше грошей отримати за м'ясо і купити молоду корову. 

За даними ФАО ООН, світові ціни на м’ясо цьогоріч зросли майже на 10%. Це сприяє тому, що українським фермерам вигідніше вирощувати тварин на м'ясо, ніж на молоко. 

Та… «Навряд чи суттєво зміниться загальний обсяг поголів'я корів в Україні. Паралельно із закриттям одних підприємств, великі гравці нарощують поголів'я і  продуктивність тварин. Тому в нас швидше всього відбудеться закономірне перетікання: скорочення поголів'я і виробництва молока в мікро- та малих фермах, з одночасним нарощуванням в господарствах з 600-800 корів». 

Скажімо, в компанії «Агропродсервіс» закупівля нетелів і власне відтворення дають змогу наростити поголів’я, що є проміжною сходинкою у стратегії підвищення продуктивності молочних корів, вважає генеральний директор Андрій Баран. Нині в компанії функціонують десять ферм із загальною кількістю поголів’я 16,6 тисячі, з них – 6,7 тисячі молочних корів. 

Побоювання, що стада підуть «під ніж», не розділяє і засновник «Лубним'ясо» Андрій Науменко. А Ганна Лавренюк прогнозує, що галузь переробки ВРХ вже з 1 січня 2026 року почне активну трансформацію. Причина - набрання чинності нових вимог до благополуччя господарських тварин, який діє з березня 2021 року, але повністю вступає в силу наступного року. За попередніми оцінками АВМ, переважна частина українських переробних підприємств матимуть труднощі з адаптацією до нових вимог. Проте вони будуть змушені переналаштовуватися, якщо хочуть заробляти на переробці яловичини на внутрішньому ринку. Головним фактором тут стане укрупнення підприємств. Це загальний тренд будь-якої переробної галузі по всьому світу: модернізація, автоматизація процесів і масштабування. 

Відповідно, з наявним поголів'ям, на всю Україну буде достатньо одного-двох великих експортоорієнтованих м'ясопереробних заводів продуктивністю 500 голів на добу. Менші підприємства також матимуть свою нішу, вони працюватимуть на внутрішній ринок. 

Олексій КОЗАЧЕНКО  
Latifundist.com 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували